Конфлікт виникає в аксіологічній і нормативній площині. Туеба пуагнути до подолання конфлікту пуаиі і капіталу, але в жодному уазі не за уахунок людини. Спроби відібрання пріоритету праці - як оповідають трагічні свідчення історії - ударяють із величезною силою по її суб’єкту. Для цього: «... слушним, то значить правдивим і одночасно морально гідним, може бути такий устрій праці, який у самих основ долає суперечності праці і капіталу, намагається навчати згідно (...) з первинністю праці, суб’єктивністю людської праці, також відповідно до її ділової участі в цілому процесі виробництва, і то без погляду на характер завдань, що виконує працівник» [3]. Інакше бути не може, тому що: «Людська праця стоїть усередині суспільного життя. Через неї вивчається справедливість і суспільна любов, якщо цілою сферою праці управляє властивий моральний лад» [17]. Ця ієрархія цінностей зберігається перед впаданням у крайнощі індивідуалізму чи колективізму, і, водночас, робить можливим об'єднання людей праці у суспільстві. Конфлікту, що виникає між працею і капіталом, не вдасться подолати без різних сторін людської праці. «Для реалізації суспільної справедливості в різних частинах світу, в різних країнах, і у взаємних стосунках між ними, потрібно щоразу знаходити ці нові сторони солідарності людей праці, а також солідарності з людьми праці» [3]. Дякуючи їм, багато вже осягнено, але потрібно їх закріпляти, розширяти. Людина відчуває невід’ємну потребу розвитку, може осягнути його, у глобальному значенні, лише через побудову цивілізації любові. «Сторони солідарності в діянні людської праці - сама солідарність, яка не може бути замкненою на діалозі і співпраці з іншими - вона також може бути потрібною в таких стосунках і серед таких верств населення, які давно не були ними осягнені; і в суспільних устроях, що змінюються» [3]. Суспільний процес утратив значення вивчення - поза вузькими спеціалізаціями - через непотребу в його застосуванні у потребах ринку праці, що швидко змінюються, що є характерною рисою постіндустріального суспільства. Щоразу важче окреслювати його як суспільство всезагального ризику через брак перспектив постійної праці, через вплив процесів автоматизації та інформатизації суспільства. Іоанн Павло ІІ бачить можливості запобігання тому процесові у практикуванні солідарності у трьох площинах:
- між працівниками;
- зі світом праці;
- працедавців і найманих працівників.
«Звичайно, щоразу то нові рухи солідарності людей праці поміж ними самими і з людьми праці, бо вони створюють цю єдність, єдність конструктивну, щиру, оживлену моральною формацією і духом відповідальності» [16]. Для кожного суспільства, яке хоче нормально функціонувати і створити перспективи майбутнього своїм членам є дуже важливою справою солідарність з працею, а також з людиною праці. Вразливість на потреби близьких становить фундамент солідарності людей праці. Праця становить заклик до спільного діяння, яке повинно бути увінчане дружбою. Вчення Папи не устає в усвідомленні «owego signum temporis»: «Потрібно сьогодні викувати нову солідарність, яка спирається на правдиве значення людської праці» [16]. Ділення любові в її суспільному вимірі відновлює свободу людям праці, у праці і самої праці. Спільне «піднімання дзвону» виводить світ праці із глибокої кризи, який кличе від часу промислової революції.
Не менш важливою є солідарність із людьми праці. Треба запам’ ятати, що людина не є самотнім островом, а живе з іншими, через інших і для інших. «Християнські працівниці з переконанням шукають дороги діалогу і солідарності з усіма членами працюючої спільноти і цілим світом праці; тієї солідарності, до якої належить дуже претензійний і дуже ув’язливий опис: усезагальне братерство» [17]. Сьогодні світ, як і кожне суспільство, стає «сукупністю з’єднаних сосудів»: «... метою солідарності праці не може бути перемога, тріумф чи панування, а допомога, покращення, порозуміння» [17]. Як уже було згадано, світ праці становить цілісніть незалежно від роду виконуваних занять. Суспільна залежність проявляється, на жаль, чисто в негативній формі - у безробітті - через зміни структури й ускладнення залежностей міжнародної кон’юнктури і кооперації.
» следующая страница »
1 ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 ... 171