Для всіх людей первісно залишилася добра земля, і спільне існування має нас єднати. Отримання сировини і пристосування до вжитку людиною вимагає її перетворення через працю. «Те, що виробляє промисловість, перетворює сировину на затрати праці, повинно служити добру всіх.» [19]. У цьому контексті, згідно з висловлюванням Папи, можна про працю розповісти: «Є свідомим і особистим діянням людини - то є внесок у велике діло поколінь, діло утуимання і уозвитку людства, науодів, уодин.» [15]. Чинник суспільного характеру праці не обмежується сьогоденням. Обіймає вона наступництво поколінь, той доробок має бути збагачений і переказаний багатьом поколінням. Солідарність повинна пробуджувати в особі рівність через використання чиїхось плодів праці: «... людина, яка є суб’єктом праці, хоче прислужитися колективам сучасних знарядь, перш за все, мусить у пізнавальний спосіб освоїтися з плодом праці тих людей, які винайшли знаряддя, запланували, збудували, поліпшили, і які роблять так і надалі» [3]. Навіть, якщо хтось працює сам чи самотньо, то він створює цю рівність для когось. Міжпоколіннєве коло солідарності охоплює всіх і всюди. У сьогоднішньому світі ми усвідомлюємо, що можливості актуального розвитку походять із великих відкриттів і осягнень наших попередників. Поза тим, міжнародна спеціалізація і пов’ язаний з нею поділ праці не дозволяє виокремлення. «Праця, через яку людина опановує природу, є працею цілої людської спільноти, всіх її поколінь. Завданням кожного покоління є піклування про землю, аби була вона для людини, і переказ того майбутнім поколінням, краще пристосованим для цього. Нехай мені можна буде вільно згадати в цьому контексті, що коли плекання пов'язується із солідарністю, яку люди повинні поєднувати із собою і з майбутніми поколіннями, то є турботою про землю» [16]. Кожен має щось, що може привести до саморозвитку, який буде служити людині. Домінуючи критерієм часу, Папа виразно говорить про три визначення солідарності праці: історичну, актуальну і футурологічну.
Папа говорить, що проблема праці є ключем до розв’ язання суспільного питання: «Праця - передбачена як важлива дорога єдності осіб; найперше - людини з Богом, наступне - людей між собою - і може стати чинником, що радикально розбиває великі спільноти осіб, коли суб’єкт праці перекреслює її суспільний вимір. Не уникнення перенесення всілякої людської праці на інших людей, що мусить поєднувати їх і зміцнювати взаємною любов’ю, призводить тоді до ненависті і боротьби» [15]. Ту вагому проблему праці необхідно відзначати. Нині відомо, що суспільне питання можна розглядати лише в дусі солідарності. Відтак, праця є природним чинником, навіть початком міжлюдського братерства. «Розвиток суспільних проблем економіки і промисловості щоразу більшою мірою стосується людей, які працюють, і є закликом до спільного діяння - до солідарності» [17].
1.3.3. Солідарність, конфлікт праці і капіталу
З появою відокремлення капіталу від праці з’явилася нова форма праці - наймана праця. Утворилася важка проблема ротації кадрів, яка виникла між працею і капіталом. Протягом багатьох років, особливо останніми віками, збудила вона хвилю дискусії і різких виступів. Святий Отець розповідав про пріоритети праці перед капіталом: «праця перед капіталом» [3]. Це очевидно однаково стосується як аксіологічного, так і нормативного аспекту питання. З онтологічної точки зору, тут не виникає суперечності між тими двома чинниками, тому що капітал - це знаряддя, праця - це людська дія. Відтак, капітал не зникає: «. гігантське і потужне знаряддя - сукупність засобів виробництва - що застосовується час від часу як синонім «капіталу», постало із праці і носить на собі ознаки людської праці» [3]. Понад цим: «.однак людина є в тому процесі виробництва вірним діловим суб’єктом - хоча сама в собі найдосконаліша - сукупність знарядь є лише і виключно знаряддям, підпорядкованим праці людини» [3]. В онтологічному аспекті людина є діловою причиною завдяки своїй праці, капітал є лише інструментальною причиною. У світі сучасних технологій, в якому людина оточена предметами, вона не перестає бути суб’єктом і справою праці: «Треба відзначити й увидатнити першість людини в процесі виробництва - первинність людини (стосовно до справи) перед річчю» [3].
» следующая страница »
1 ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 ... 171