Менеджер у своїй психотерапевтичній діяльності повинен вміти використовувати те, що притаманно кожній людині, вводити себе у стан трансу (автотранс). Саме у цьому стані знімаються різноманітні бар'єри спілкування: м'язові зажими, агресія, скутість. Мета такого гіпнотичного трансу не приспати пацієнта, а розслабити його, відкрити дорогу виявам суттєвих реакцій. У стані такого трансу пацієнт не спить. Терапевт не намагається заколисати його монотонними подразниками, не підкоряє його установам типу: «Спати. Спати. Спати.». Не здійснює на нього ніякого тиску. У стані такого трансу продовжується бесіда, робота з пацієнтом. Цю методику гіпнозу можна назвати терапією слова. Вона розроблена американським лікарем психіатром М. Еріксоном та називається еріксоновським гіпнозом.
Гіпнотичний транс: ознаки та поведінка.
Ознаки трансу як феномену психосоматичного розслаблення такі:
1. Суцільне розслаблення м'язів, невеликі мимовільні м'язові реакції.
2. Розширення зіниць.
3. Фіксація погляду.
4. Асиметрія обличчя.
5. Уповільнення миготливих дій.
6. Нерухомість стану.
7. Глибоке дихання.
8. Зниження частоти серцебиття.
9. Зниження реакції на навколишні подразники.
10. Збліднення чи почервоніння окремих ділянок шкіри.
11. Рівний тон ідеомоторних реакцій (спокійність руху).
12. Часткова втрата чуттєвості шкіри.
13. Дискоординація, ускладнення, без видимого зусилля волі керування власним тілом.
Наведення трансу включає в себе декілька обов'язкових кроків:
1. Підшукати таку позу для клієнта, яка йому найбільш підходить, у якій йому зручно розташуватися для розслаблення.
2. Сконцентрувати його увагу на якому-небудь предметі (при заплющених очах - на самому собі).
3. Повна відсутність всілякої установки. Клієнт може думати про щось або зовсім не думати. У нього немає ніяких зобов'язань.
4. Запропонувати клієнту відкрити шлях своїм здібностям розслаблення, саморегуляції, самоуправління, довіритися його внутрішнім почуттям і цим розчепити свідомість і підсвідомість.
5. Переконатися за зазначеною вище симптоматикою про існування трансу і його глибину.
6. Використовувати транс для досягнення цілей роботи з пацієнтом (відволікання, відпочинок, формування нової програми, установки).
7. Вивести клієнта зі стану гіпнотичного трансу.
Усі перелічені кроки наведення трансу «спрацюють», якщо, по-перше, із клієнтом установлений міцний рапорт і, по-друге, досягнення трансу є метою не лише психотерапевта, а й клієнта, який хоче за допомогою трансу вирішити які-небудь свої проблеми.
Основи методики М. Еріксона можна висловити трьома словами:
- приєднання;
- закріплення;
- управління.
В основі приєднання - поняття рапорту, про який йшлося вище. У роботі з клієнтом необхідно використовувати всі психотерапевтичні засоби віддзеркалення: потрібні лінгвістичні модальності, паттерни рухів, пози, дихання. Простіше кажучи, вести мову необхідно за допомогою слів клієнта, дихати в його ритмі, сидіти в його позі.
Гіпнотичні словесні шаблони означають висловлення методики наведення трансу в слові. Хоча всі люди індивідуальні, можна сформулювати деякі ознаки сукупної лінгвістичної моделі, або своєрідні словесні шаблони.
В основі цієї моделі полягає принцип: нічого не нав'язувати клієнту! Це досягається феноменом «мистецької» розпливчаті виразу. Даний принцип дає змогу психотерапевту формулювати фрази, які звучать визначено і стверджувально (у мові не повинно бути сумніву або коливання типу «спробуємо...», «можливо...» тощо), але насправді достатні для того, щоб здійснити адекватне і повне налаштування до переживань клієнта. Це повинно супроводжуватись фіксуванням всіх його реакцій і надто уважних спостережень.
» следующая страница »
1 ... 157 158 159 160 161 162163 164 165 166 167 ... 171