Важлива увага в програмах приділяється підвищенню культури саморегуляції, методикам релаксації, пропаганді здорового образу життя. Візьмемо ряд найяскравіших прикладів із різних програм. Перше, що рекомендується людині при появі психічної напруги, - це зайнятися собою, провести «внутрішню» інвентирізацію «актуальних проблем», тобто знайти причини стресу. Потім слід тверезо оцінити, що можна реально зробити для їхнього усунення. А далі краще за все сісти за стіл і скласти перелік всіх причин, що породжують стрес і напроти кожної викласти умову, яка дає змогу їх контролювати або ж нейтралізувати. Природно, що перед цим необхідно ознайомитися хоча б із основними правилами боротьби зі стресом.
Одним із дійових засобів рекомендується біг, якщо печерна людина надавала перевагу «втікати» від стресу, то чому б це не зробити і сучасним людям. Медицина стверджує, що фізичні тренування, які проводяться систематично, значно підвищують стійкість до стресу. Знижують психічну напругу і заняття будь- яким видом мистецтва, перебування на природі, спілкування зі свійськими тваринами. Виявляється, сміх також є дієвим засобом боротьби зі стресом. За ствердженням Анрі Рубінштейна, автора книги «Психосоматика сміху», одна хвилина сміху дорівнює сорока п'яти хвилинам гімнастики або фізичних тренувань, тобто сміх - це легкодоступний, чудовий антистресовий засіб. Відкрита антистресова функція сміху стала активно використовуватися в американській і шведських клініках, де відкрито кабінети «сміхотерапії». «Ліки» для цих кабінетів постачає спеціально створена компанія, її продукція - відеокасети із суворим дозуванням порцій сміху. Не відстає і телебачення. Цілі канали віддані під лікувальні розважальні програми, їх транслюють у санаторіях і лікарнях. Унаслідок значно успішніше пішла боротьба з хронічними захворюваннями.
Виходячи з вищевикладеного, можна встановити, що ідеальним є такий стан, коли продуктивність перебуває на найвищому рівні, а стрес - на найнижчому. Щоб досягти цього, керівники повинні навчитися справлятися зі стресом у самих собі. Люди, які страждають від надмірного стресу на роботі, можуть спробувати використати такі методи.
1. Розробіть систему пріоритетів у своїй роботі. Оцініть свою роботу таким чином: «повинен зробити сьогодні», «зробити пізніше на цьому тижні» і «зробити, коли буде час».
2. Навчитися казати «ні», коли досягнете межі, після якої ви вже не можете взяти на себе більше роботи. Поясніть своєму керівникові, що розумієте важливість завдання. Потім опишіть конкретні пріоритети роботи, над якими у даний час працюєте. Якщо він наполягає на виконанні нового завдання, запитайте, яку роботу ви повинні відкласти до завершення нового завдання.
3. Налагодьте особливо ефективні і надійні стосунки з вашим босом. Зрозумійте його проблеми і допоможіть йому зрозуміти ваші. Навчіть боса поважати ваші пріоритети, ваше робоче навантаження і давати обґрунтовані доручення.
4. Не погоджуйтеся з вашим керівником чи будь-ким, хто починає виставляти суперечливі вимоги (конфлікт ролей). Поясніть, що ці вимоги тягнуть вас в іншому напряму. Попросіть зібрати засідання з усіма зацікавленими сторонами, щоб з’ясувати питання. Не займайте обвинувачувально-агресивної позиції; просто поясніть, які конкретні проблеми створюють для вас суперечливі вимоги.
5. Повідомляйте своєму керівникові або працівникам, коли ви відчуваєте, що очікування або стандарти оцінки не визначені (невизначеність ролей). Скажіть їм, що ви трохи невпевнені відносно низки конкретних, пов'язаних із завданням, питань, і хотіли б мати можливість обговорити ці питання з ними.
6. Обговоріть відсутність інтересу до роботи зі своїм керівником. Ще раз врахуйте, не слід входити у становище того, хто жаліється. Поясніть, що ви прибічник виконання роботи, яка потребує необхідної віддачі сил, і хотіли б мати можливість брати участь в інших видах діяльності.
» следующая страница »
1 ... 147 148 149 150 151 152153 154 155 156 157 ... 171