Слід зазначити, що зарплатомісткість ВВП (частка оплати праці у ВВП) впливає на формування не лише всіх інших первинних доходів в інших секторах економіки, але й на міжсек- торні перетоки доходів від власності і податкових надходжень у сектор державного управління, структуру використання ВВП. Наприклад, якщо імітувати значне збільшення частки оплати праці у ВВП, то це призведе й до зростання доходів у секторі державного управління (від збільшення прямого прибуткового податку та нарахувань у пенсійний та інші соціальні фонди); скорочення валового прибутку нефінансових корпорацій, зростання (за умов дорогих кредитів) доходів від власності у фінансовому секторі економіки та залежно від відсоткових ставок — розширення попиту на ринку споживчих товарів або зростання заощаджень населення. Залежно від рівня довіри населення до Уряду і фінансових організацій заощаджені кошти можуть більшою чи меншою мірою повернутися до фінансової системи і виступити (або не виступити) у вигляді ресурсів для інвестування економіки.
І навпаки, значне скорочення зарплатомісткості може призвести до відносного зростання валового прибутку нефінансового сектору економіки та оздоровлення його фінансів лише на короткий період часу, оскільки значне звуження попиту населення стане фактором скорочення інвестиційних та споживчих процесів, скорочення ВВП і всіх його складових.
Тобто, відтворювальні пропорції мають бути оптимальними відносно кожного сектору економіки, щоб забезпечити їх належне функціонування і розвиток. Моделювання впливу державних регуляторів на формування первинних доходів у секторах економіки закладає основу формування всіх інших пропорцій у ВВП.
Інші первинні доходи домашніх господарств включають змішані доходи, що утворюються при роботі у підсобному господарстві та від індивідуальних форм діяльності (не корпоративної). Доходи від підсобного господарства визначаються на базі залежності цього показника від таких чинників: рівня оплати праці на одного зайнятого, розвитку індивідуального підприємництва, рівня безробіття.
Так, за значного зниження у кризові роки рівня реальної оплати праці на одного зайнятого відбулося суттєве зростання обсягів доходів (натуральних та грошових) від підсобного господарства, тобто населення намагалося компенсувати втрати грошових доходів збільшенням натуральних доходів. Зворотна тенденція впливатиме на відносне скорочення натуралізації доходів населення і на частку відповідних змішаних доходів.
Слід зазначити, що галузеві розрахунки щодо сільського господарства включають розрахунки виробництва окремих продуктів рослинництва та тваринництва в підсобних домашніх та фермерських господарствах. На етапі обговорення попередніх результатів модельних розрахунків ці показники уточнюються.
Інша складова змішаних первинних доходів—доходи від індивідуальної діяльності разом із зростанням підприємницької діяльності, розширенням попиту на ряд послуг — зростатиме. При визначенні доходів від індивідуальної діяльності у прогнозному періоді враховуються тенденції, що формуються в перехідних економіках щодо зростання індивідуальних та сімейних форм виробництва, розширення сфери приватних послуг (нотаріальних, стоматологічних тощо), та розвиток відповідних галузей економіки.
7. Особливості визначення доходів від тіньової економіки
Важливою проблемою розподілу суспільних доходів є визначення обсягів тіньової економіки, масштаби якої зростають в Україні з року в рік. Це пов’язано з неврегульованістю Української економіки, недосконалістю правової бази, розширенням приватного сектору, недостатністю належного контролю, недосконалістю обліку, низьким рівнем життя значної частини населення.
За масштабами тіньової економіки Україна займає одне з перших місць серед Європейських країн. Методологічним центром вивчення тіньової економіки є міжнародна організація праці (МОП). Досвід визначення обсягів тіньової економіки в світі досить великий. У деяких країнах Європи тіньова економіка складає від 7% до 15% ВВП.
» следующая страница »
1 ... 169 170 171 172 173 174175 176 177 178 179 ... 201