Суб’єкти економічної діяльності одержують доходи від нарахування відсотків за облігаціями, які є різновидом цінних паперів, що дають право одержувати фіксований дохід протягом певного часу, по закінченню якого вартість облігацій повністю погашається.
Крім перерахованих видів доходів при товарно-грошових відносинах виникають доходи, які пов’язанні з утворенням ренти.
4. Статистика доходів сектору фінансових корпорацій
Сектор фінансових корпорацій охоплює інституційні одиниці, які займаються фінансовим посередництвом або допоміжною фінансовою діяльністю, тобто ті організації, що здійснюють банківську та страхову діяльність або займаються недержавним пенсійним забезпеченням.
Фінансові посередники беруть зобов’язання за своїми власними рахунками на фінансових ринках шляхом запозичення коштів, які вони потім надають у вигляді кредитів з різними термінами та умовами іншим інституційним одиницям. Спрямовуючі кошти, вони виступають посередниками між кредиторами та позичальниками. До цих організацій належать передусім банки, а також організації типу довірчих товариств.
Страхова діяльність, функцією якої є забезпечення фінансового захисту інституційних одиниць від певного ризику або від непередбачених обставин, також є однією з форм фінансового посередництва, за яким з володарів полісів збираються кошти з метою їх інвестування у фінансові або інші активи. Ці кошти утримуються у вигляді технічних резервів на випадок виникнення подій, указаних у страховому полісі. Кошти, зібрані з володарів полісів, врешті повертаються до них, проте від інвестування цих коштів можуть бути одержані значні суми доходів від власності.
Згідно з діючим сьогодні законодавством, діяльність ряду позабюджетних фондів, у тому числі і благодійних, також віднесено до діяльності фінансово-кредитних установ. До категорії фінансових посередників належать нині також і недержавні пенсійні фонди.
Валовий прибуток фінансових корпорацій як первинний дохід формується із декількох компонентів. Перший із них—прибуток, що виникає як результат реалізації специфічних послуг сектору за касове обслуговування підприємств, проведення операцій з коштами клієнтів тощо. Його обсяги залежать від кількості клієнтів банку, їх ділової активності, загального економічного розвитку, розвитку безготівкового обслуговування (включаючи картки) та швидкості грошового обігу. Іншим складовим елементом валового прибутку нефінансових корпорацій є споживання основного капіталу, обсяги якого розраховуються виходячи із базового показника і ймовірних його змін внаслідок зміни середньої норми амортизаційних нарахувань і введення в дію основних фондів.
5. Статистика доходів сектору державного управління
Після визначення однієї з найважливіших складових ВВП — оплати праці найманих працівників (ОП) розраховується обсяг чистих податків (ЧП), що формують одну із складових первинних доходів сектору загальнодержавного управління.
Сектор загальнодержавного управління включає органи державного управління центрального, регіонального та місцевого рівнів, які здійснюють законодавчу і виконавчу владу, збирають податки і фінансують державні витрати. Цей сектор включає також некомерційні бюджетні організації, що виробляють і надають:
— безкоштовні або пільгові неринкові послуги населенню індивідуального характеру у сфері освіти, охорони здоров’я, культури та спорту, відпочинку, соціального забезпечення тощо;
— послуги колективного характеру у галузі державного управління, підтримання порядку та безпеки, оборони, науки, дорожнього та лісового господарства, сільськогосподарського обслуговування. Організації дорожнього господарства формально не є бюджетними, проте подібні до них, оскільки утримуються за рахунок відрахувань податкового характеру.
» следующая страница »
1 ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176 ... 201