Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Розрахунок показників обсягу тіньової економіки, як відзначаєть­ся у монографічному дослідженні В. Бородюка, Т. Приходька, О. Тур­чинова «Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів»

, незалежно від застосованого методу, передусім необхідно починати з визначення предмета (об’єкта) дослідження, тобто визна­чення рамок тіньового сектора, віднесення до нього структури видів і форм діяльності. Далі потрібно визначитися з предметом виміру тіньо­вої економіки: капітал, оборот, доход тощо. Найбільш часто предмети виміру — це обсяги товарно-матеріальних ресурсів, залучених у тіньову економіку, або вироблені в її рамках товари і послуги, тіньовий оборот і обслуговуючі його фінансові ресурси, тіньовий капітал, тіньова зай­нятість, тіньові доходи тощо. При дослідженні різних сегментів тіньової економіки підсумовувати можна лише той цифровий матеріал, що об’єд­наний єдиним еконо-мічним змістом. Узагальнюючі (глобальні) оцін­ки, як правило, робляться при багатьох припущеннях і носять достатньо умовний характер, тобто їх можна використовувати для визначення верхніх і нижніх меж реальних масштабів тіньової економіки. Застосо­вувані для оцінки обсягів тіньової економіки методи можна умовно под­ілити на п’ять груп:

1.   Соціологічні методи:

•    опитування;

•    вибіркові обстеження.

2.   Статистичні методи:

•    аналіз розбіжностей даних офіційної статистики;

•     оцінка неврахованої вартості складових ВВП.

3.   Монетарні методи:

•    аналіз попиту на наявні гроші;

•    економетричні.

4.    Структурні (галузеві) методи:

•     експертний;

•     метод домінування;

•     зіставлення галузей.

5.    Спеціальні методи:

•     дослідження зайнятості;

•     метод стійких взаємозв’язків.

Соціологічні методи засновані на проведенні опитувань населення, експертЬр, вибіркових обстежень суб’єктів економічної діяльності, а та­кож на аналізі податкових перевірок і даних правоохоронних органів. При проведенні опитувань припускається, що частина респондентів є актив­ними чи пасивними учасниками тіньової економічної діяльності. На ос­нові отриманих таким шляхом даних робиться оцінка складових тіньово­го сектора країни або регіону. Основна вимога для таких засобів — це репрезентативність вибірки. За допомогою цього методу проводиться аналіз даних податкових перевірок. З усіх перевірених платників податків виявляється кількість порушників, що приховують частину одержува­них доходів. Припускаючи, що вибірка є репрезентативною стосовно всіх платників податків, одержуємо загальний неврахований доход по країні. Слід враховувати, що населення при опитуваннях щодо прихованих до­ходів не бажає повідомляти інформацію і, як правило, не погоджується давати дані про купівлю нелегальних товарів і послуг. Тому при розроб­ленні анкет і організації подібних опитувань слід забезпечувати гарантії анонімності.

Перевагою соціологічних методів є те, що вони дають можливість уникнути ускладнень, пов’язаних з агрегованими показниками. їх ос­новним недоліком є складність, трудоємність і велика вартість збирання інформації, пов’язаної з вивченням тіньової економіки. У тих випадках, коли використовується непряма інформація (зібрана для інших цілей), можуть бути упущені достатньо важливі моменти, що може суттєво впли­нути на точність і якість результатів. Масштабні обстеження достатньо статичні, потребують багато часу і не дають можливості виявляти харак­терні для тіньової економіки тенденції і процеси, що швидко змінюють­ся. Істотним недоліком є можливе навмисне спотворення громадянами інформації, одержуваної внаслідок опитувань, чи їх відмова від участі в опитуваннях через острах переслідування з боку державних органів чи кримінальних структур. Цим пояснюється те, що оцінки, отримані внас­лідок опитувань і вибіркових обстежень, мають тенденцію до зменшення розмірів тіньової економіки.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 318 319 320 321 322 323324 325 326 327 328  ... 350