Статистичні методи грунтується на використанні системи національних рахунків або інших даних, що формуються за допомогою офіційної статистики.
Метод аналізу розбіжностей даних офіційної статистики заснований на припущенні, що перевищення видатків над офіційно визначеними доходами чи різниця в реальних (з урахуванням тіньової компоненти) і офіційних доходах є індикаторами тіньової економіки.
У найбільш часто використовуваному варіанті методу розбіжностей аналізується різниця між валовим внутрішнім продуктом, розрахованим як сукупний доход від виробничої діяльності, і загальними видатками на купівлю товарів і послуг. Для економіки, яка не має тіньового сектора, ці показники за один часовий інтервал повинні бути близькими. Але наявність тіньового сектора призводить до перевищення видатків над офіційними доходами через використання при купівлі товарів і послуг не врахованих доходів.
Відомості про сукупні офіційні доходи одержують за даними державної статистичної чи податкової служби. Для отримання більш точної інформації про видатки найчастіше проводять обстеження окремих підприємств і сімей чи роблять експертне коригування. Дані про видатки, отримані за допомогою опитувань, достатньо точні, бо опитувані не приховують цю інформацію (за винятком видатків на алкоголь, наркотики, заборонені послуги). Різниця між валовим внутрішнім продуктом (ВВП), що визначається на основі реальних видатків, і ВВП, обчисленим на основі доходів, отриманих за рахунок приховування частини доходів, може служити індикатором тіньової економіки. Однак такий підхід дає значну погрішність в результатах при динамічній зміні заощаджень населення.
В іншому варіанті методу розбіжностей зіставляються сукупний доход за даними національної статистики і сукупний (реальний) доход, отриманий методом опитування експертним шляхом.
Використання для України розрахунків за цією методикою, заснованих на офіційних даних про видатки, не може дати об’єктивних результатів, бо ці дані значно занижені через приховування торгівлею і підприємствами, що реалізують свою продукцію, реальних оборотів та наявність величезного неформального сектора, виробництво якого має натуральний характер. Тому отримані дані можна інтерпретувати як нижню межу тіньових доходів.
Метод оцінки неврахованої вартості заснований на оцінці вартості, не врахованої в окремих компонентах ВВП. Для оцінки тіньової економіки проводиться перевірка на достовірність офіційних рахунків створення і використання ВВП і виявлення протиріч. Простежується зміна вартісних показників у процесі створення доданої вартості з урахуванням зміни обсягів продукції, що випускається в натуральному виразі. Дані уточнюються шляхом вибіркових перевірок і спостережень. Цей метод вимагає значних витрат часу, знання національної статистичної системи, а також проведення значного обсягу спостережень і опитувань.
При оцінці масштабів тіньової економіки та розробці її індикаторів часто використовуються монетарні методи, в рамках яких аналізуються різні аспекти, пов’язані з попитом на гроші, формою використання грошової маси та швидкістю її обороту. В основі методів лежить врахування особливостей грошового обігу, пов’язаних з використанням грошей для обслуговування офіційної і тіньової економіки.
Найбільш часто індикатори тіньової економіки отримують за допомогою методів, заснованих на аналізі попиту на готівкові гроші. При цьому робиться припущення, що при проведенні тіньових операцій в основному використовуються готівкові гроші. Тоді збільшення попиту на готівкові гроші у розрахунковому періоді порівняно з деяким рівнем базового періоду служить індикатором зростання тіньової економіки. За базовий приймають рівень обсягів готівкових грошей у такий період часу, коли розміри тіньової економіки були значно нижчі, ніж у період, що розглядається, і їх можна вважати близькими до нуля.
» следующая страница »
1 ... 319 320 321 322 323 324325 326 327 328 329 ... 350