Ця унікальна особливість опціону полягає в можливості відмовитися від виконання операції з ф’ ючерсами при цінах, що не влаштовують торговця. Інша унікальна риса опціонів - їх гнучкість. На нестабільних ринках ф’ючерсні операції виконуються при вищому діапазоні цін. При статичності ринків, як правило, прибутків немає або вони досить незначні. При прямій ф’ючерсній позиції інвестор повинен прогнозувати ринковий курс протягом певного проміжку часу.
Використовуючи опціони, можна застосовувати стратегії з великим потенціалом прибутку навіть без прогнозу ринкового курсу. При придбанні надається великий вибір опціонів з різними термінами дії. Зауважимо ще одну характерну рису опціонів, а саме нелінійний характер опціонних доходів. В опціонній стратегії можна використати опціони і продавця, і покупця. Вони комбінуються з метою отримання доходів. В іноземній літературі аналізується стратегія опціонів, зокрема даються рекомендації до використовування конкретних моделей встановлення опціонних стратегій для прогнозування опціонного прибутку4.
Опціонний прибуток залежить від зміни будь-якого з вказаних нижче факторів:
■ ф’ючерсної ціни;
■ нестабільності;
■ без ризикової процентної ставки;
■ ціни “спот”;
■ дивідендів.
Оскільки саме ф’ючерсна ціна найбільше впливає на опціон, вона завжди відома (в найчитабельніших виданнях щоденно публікуються ф’ючерсні ціни на основні види товарів). В українських умовах такої ціни просто немає: немає ринку - немає ціни. Працювати з опціонами на нашому ринку неможливо і вкрай небезпечно. Одиничним прикладом була спроба відкрити торгівлю опціонними контрактами на Українській фондовій біржі у 1994-1995 рр. на валютний курс долара США до українського карбованця, що закінчилася невдало, зокрема й тому, що на той момент не був сформований ринок опціонів, а учасники реального валютного ринку не відчували в цьому потреби. Опціонна стратегія полягає в одночасній купівлі і продажі одного або декількох опціонів та ф’ючерсних контрактів і контрактів на реальний товар. Оскільки ціни за двома різними контрактами на той самий товар, як правило, зростають або зменшуються одночасно, подібні угоди можуть служити захистом від втрат при непередбачених або значних коливаннях цін. Це відбувається тому, що втрати з однієї сторони угоди більш-менш відшкодовуються прибутком від другої частини угоди. Наприклад, якщо коротка позиція приносить збитки через зростання цін, то довга позиція має принести прибуток, який компенсує більшу частину втрат.
Крім зменшення ризику при операціях, опціонні угоди мають також інші цілі: отримати вигоду від недооцінки або переоцінки одного опціону відносно другого при ринковій кон’юнктурі, підвищити прибуток від інвестованих коштів. Для досягнення своїх цілей учасники торгів можуть використовувати різні типи опціонних стратегій, а саме:
■ вертикальні;
■ горизонтальні;
■ конверсійні;
■ обернені;
■ дельта-нейтральні.
При вертикальних стратегіях, які іноді називають грошовими, зменшення ризику супроводжується обмеженням дохідності. Такі стратегії передбачають купівлю і продаж опціонів з одним терміном виконання, але з різними страйковими цінами. Є чотири види вертикальних стратегій:
■ угода “бика” з опціоном “кол”;
■ угода “ведмедя” з опціоном “пут”;
■ угода “бика” з опціоном “пут”;
■ угода “ведмедя” з опціоном “кол”.
Угоди “бика” виконуються, коли очікується підвищення цін на ринку, угода “ведмедя” - при очікуванні їх пониження. Угода “бика” з опціоном “кол” полягає у купівлі опціону “кол” з однією страйковою ціною і одночасного продажу такого ж опціону, але з вищою страйковою ціною.
» следующая страница »
1 ... 226 227 228 229 230 231232 233 234 235 236 ... 384