їх роль у забезпеченні безпеки банківської діяльності в Україні
У науковому обігу і практиці усе частіше стало використовуватися поняття «менеджмент», яке поступово витісняє загальновизнане поняття «управління». У кожній галузі це поняття має власне значення і відтінок.
Стосовно до банківської системи, зокрема, у «Російській банківській енциклопедії» термін «менеджмент» (управління, завідування, організація) визначається як управління підприємством (фірмою) в умовах ринкової економіки, спрямоване на вибір оптимального способу одержання найвищих економічних результатів [161, с. 107]. Не важко помітити, що це надто загальне визначення зазначеного поняття і не відтворює його змісту, особливо в банківській системі.
В основі кадрового менеджменту лежить кадрова політика банку. Сучасна кадрова політика є багатосуб’єктною і визначається, насамперед, як генеральна лінія, котра забезпечує виявлення наукових принципів підбору, розстановки і використання кадрів управління, визначення зумовлених конкретними історичними умовами, вимог до них, а також завдань, напрямів, форм і методів кадрової роботи.
Кадрова політика на практиці проводиться за допомогою певної системи, що містить окремі дії та операції, а саме: планування і прогнозування потреб у кадрах, їх підбір, оцінка, розстановка, виховання, підготовка, контроль тощо. Основу цієї системи складають підбір і розстановка кадрів, які забезпечують їх оновлення. Життям неодноразово перевірена сентенція: кадри без оновлення, все одно, що колодязь без джерела. Адже для того, щоб кадри вирішували все, вони повинні бути початково-спонукальною, тобто рушійною, силою всіх процесів розвитку і постійно розвиватись.
Основними засадами і загальними правилами роботи з кадрами є принципи їх підбору. Серед них в умовах державотворення чільне місце посідають такі, як професійна компетентність; дієздатність та ефективність; беззастережне служіння інтересам українського народу; наявність організаторських здібностей, доброчесність і відповідальність; вмотивованість і престижність банківської праці; послідовне оновлення кадрів на основі спадкоємності, співпраці досвідчених і молодих працівників; соціальна справедливість; оновлення, гласність і колегіальність у вирішенні кадрових питань; підготовка таких керівних кадрів, котрі б знали історію, культуру, державну мову, традиції України.
В організації роботи з керівними кадрами важливу роль відіграє правове регулювання як на загальнодержавному, так і банківському рівнях. Право, з огляду на імперативні правові норми, в цьому випадку є регулятором взаємовідносин між органом управління і працівниками. Останнім часом проведена значна законодавча і нормотворча робота щодо формування управлінської й кадрової системи, здатної автономно функціонувати в умовах суверенітету України. Проте тут не вдалося уникнути серйозних помилок і прорахунків, що сьогодні гальмує розвиток та реформування системи управління, в т.ч. БСУ. Чинна нормативно-правова база ще не має єдиного концептуального підходу до процесу формування і реалізації чіткої кадрової політики. Окремі законодавчі акти не спрацьовують, вони не підкріплені потрібною матеріально-технічною базою, кадровим забезпеченням. Чітко не визначені суб’єкт управління і його повноваження на всіх державних рівнях. Окремою проблемою є правове регулювання кадрової політики в умовах переходу до ринкової економіки і появи приватної власності, що охоплює переважно імперативне й методичне регулювання взаємовідносин між суб’єктом і об’єктом управлінської діяльності.
Аналіз теоретичних та практичних проблем управління і кадрового менеджменту дав змогу простежити їх генезис. Кадровий менеджмент одержав широке визнання у світі, адже він найбільше відповідає потребам та умовам ринкової економіки, є антиподом командно-адміністративного, авторитарного управління. Основними його ознаками як типу управління персоналом вважаються: у центрі управління має бути людина з її потребами, інтересами, мотивами, цінностями; перевага надається економічним методам і засобам управління; професіоналізм управління — одна із головних вимог до менеджера; гнучка організація управління здатна швидко змінюватися відповідно до змін середовища. Таким чином, ця діяльність створює психолого-юридичні відносини між об’єктом і суб’єктом управління, сприяє досягненню поставлених цілей шляхом використання мотивів праці та інтелекту людей.
» следующая страница »
1 ... 265 266 267 268 269 270271 272 273 274 275 ... 381