— складає платіжний баланс і баланс міжнародних інвестицій України, провадить їх аналіз та прогнозування;
— представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво провадиться на рівні центральних банків;
— провадить відповідно до визначених законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок виконання розрахунків в іноземній валюті, організовує і провадить валютний контроль;
— забезпечує накопичення, зберігання та виконання операцій з золотовалютним резервом;
— аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
—організує інкасацію та перевезення банкнот і монет, інших цінностей;
— реалізує державну політику з питань захисту державних секторів у системі Національного банку України [67, с. 30—31].
Чинне законодавство визначає такі концептуальні правові засади діяльності НБУ. Він має бути:
—єдиним емісійним центром, який має монопольне право грошової емісії на території країни, зберігає і враховує національні золотовалютні резерви;
— органом стабільності національної грошової системи;
— банком уряду, зобов’язаним підтримувати державні економічні програми, провадити кредитування дефіциту державного бюджету, розміщувати державні цінні папери;
— кредитувати комерційні банки, якщо в них не вистачає коштів;
—органом банківського нагляду, який підтримує потрібний рівень стандартизації та професіоналізму в національній кредитній системі.
Фінансово-правові норми українського чинного законодавства визначають порядок утворення і компетенцію другого рівня банківської системи — комерційних банків.
Другий рівень БСУ утворюють комерційні банки різних видів і форм власності на акціонерних або пайових засадах, які створюються відповідно до законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу» та Правил Національного банку України. Утворювати банки можуть українські та іноземні юридичні та фізичні особи (не менше трьох).
Комерційні банки незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади та управління у прийнятті рішень, пов’язаних з поточною банківською діяльністю. Працівникам органів державної влади та управління, військовослужбовцям, посадовим особам правоохоронних органів, нотаріату, держарбітражу забороняється бути засновниками банку і брати участь, зокрема шляхом об’єднання посад, в органах управління банків.
Особи, що мають непогашену судимість за крадіжки, розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, а також особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю до закінчення терміну, встановленого судом, та погашення судимості, не можуть бути засновниками банків, або займати керівні і матеріально-відповідальні посади в них.
Відносини між банком і клієнтом мають договірний характер. Клієнти самостійно обирають банки для кредитно-розрахункового та касового обслуговування, можуть обслуговуватися за всіма видами банківських операцій в одному чи кількох банках.
Комерційні банки залежно від форм власності можуть бути: унітарними, тобто заснованими на єдиновладді; з колективною формою власності.
Унітарні банки — це банки, засновані на принципах єдиновладдя, що мають єдиного власника в особі держави чи приватної особи. В Україні функціонують два унітарні комерційні — це державні комерційні банки: УКРОЩАДБАНК та ЕКСІМБАНК (експортно-імпортний банк),
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [4] комерційні банки в Україні створюються на акціонерних та пайових засадах.
» следующая страница »
1 ... 113 114 115 116 117 118119 120 121 122 123 ... 381