Банківська справа

Історично склались такі особливості застосування основних форм роз­рахунків у міжнародній сфері (рис. 11.2):

Рис. 11.2. Особливості застосування основних форм розрахунків у міжнародній сфері

У 1930 і 1931 рр. були прийняті міжнародні Вексельна та Чекова кон­венції (м. Женева), направлені на уніфікацію вексельних та чекових за­конів. Комісія з прав міжнародної торгівлі ООН продовжує уніфіковува- ти вексельне законодавство. Міжнародна торгова палата, створена в Па­рижі на початку ХХ ст., розробляє Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, по інкасо та контрактних гарантіях. Наприк­лад, перші правила по інкасо були розроблені в 1936 р., потім перероб­лені в 1967, 1978 та 1995 рр. Цих правил дотримується більшість банків світу.

Товаророзпорядча документація. Транспортні документи виписуються перевізником вантажу у підтвердження того, що товар прийнятий ним до перевезення. Транспортними документами виступають: при залізничних перевезеннях — залізнична накладна та її дублікат; при авіаперевезеннях

—авіанакладна; при автодорожніх перевезеннях — автодорожня накладна; при морських перевезеннях — коносамент тощо.

Залізнична накладна та її копії служать транспортними документами при міжнародних вантажних перевезеннях залізницею. Накладна — докумен­тальне оформлення договору перевезення між відправником вантажу і ад­міністрацією залізничної дороги.

Авіанакладна або квитанція повітряного повідомлення — документ, який свідчить про наявність договору перевезення між відправником ван­тажу і перевізником на доставку вантажу повітряними лініями.

Автодорожня накладна служить договором для використання автомо­більного транспорту.

Коносамент — документ, який видається відправнику вантажу як свідчення передачі товару для перевезення морем. Коносамент виконує три основні функції: підтверджує прийняття вантажу до перевезення (дата виписки коносаменту є датою відвантаження); служить документом, який надає його держателю право власності на товар; свідчить про укладання договору морського перевезення.

До числа документів, які дають якісну і кількісну характеристику това­ру, відноситься: специфікація, пакувальний лист, сертифікат про якість тощо.

Специфікація складається з переліку всіх видів і сортів товарів, які вхо­дять у дану партію, з вказівкою для кожного місця, кількості і роду товарів.

Пакувальний лист являє собою перелік всіх видів і сортів товару, який знаходиться в кожному товарному місці.

Сертифікат якості — свідоцтво, яке засвідчує якість фактично постав­леного товару і його відповідність умовам контракту.

Протокол випробувань складається після їх проведення продавцем ра­зом із представником покупця.

Свідоцтво про походження — документ, який видається компетентним органом у країні експортера і засвідчує походження товару.

Ветеринарне, санітарне і каральне свідоцтво виписується компетент­ними органами в країні експортера у посвідченні того, що товар, який по­стачається за кордон, знаходиться в здоровому стані.

Усі дані, які вказані в цих документах, повинні відповідати один одно­му і умовам акредитива.

Якщо акредитив передбачає надання тратти бенефіціару, яка підлягає відправці іноземному банку, необхідно переконатись у тому, що дана тратта прикладена до документів і що всі її реквізити відповідають умовам акре­дитива та вимогам вексельного законодавства.

Страхові документи, якщо вони потрібні, повинні бути такими, як виз­начено в акредитиві, і видані і/або підписані страховими компаніями чи морськими страхувальниками, або їх агентами.

Страховий поліс — це документ, який оформлюють договором страху­вання.

Банк перевіряє склад та комплектність зазначених документів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199  ... 278