— відстежувати і вимірювати наслідки для продуктивності «з проектом» і «без проекту». Навіть розглядаючи альтернативні проекти, слід зберігати варіант «без проекту». Причина проста: ми повинні мати можливість охарактеризувати зміни у зв’язку з проектом порівняно з існуючим становищем. Екологічна вартість проекту — це не повна шкода, завдана довкіллю, а лише додатковий негативний ефект вкладень у зв’язку з проектом. Аналіз «з проектом» і «без проекту» дає змогу виявити шкоду, заподіяну проектом;
— зробити передбачення щодо графіка у часі змін продуктивності, «правильних» застосовних цін і будь-яких очікуваних змін відносних цін у часі.
Існує безліч прийомів, і всі вони мають спільну рису — проект, спрямований на одну конкретну мету, спричиняє незумисні шкідливі наслідки для іншої продукуючої системи. Величину цих незумисних витрат можна оцінити за допомогою підходу, заснованого на зміні продуктивності.
Підхід, заснований на оцінці втрати доходу, подібний до підходу з погляду зміни продуктивності. У цьому випадку продуктивність людей використовується як міра екологічних наслідків шляхом дослідження або втрати їх доходів, або медичних витрат унаслідок екологічної шкоди, або одержання вигід від запобігання негативним екологічним наслідкам. Ця методика, яку також називають методикою «людського капіталу» або «недоодержаного заробітку», пов’язана з великою етичною проблемою оцінки людського життя. Ми воліємо уникати грошової оцінки життя людини як такої, а також психологічних витрат у разі хвороби чи смерті. Проте величину втраченого доходу й медичних витрат унаслідок зміни якості довколишнього середовища можна оцінити. Цей підхід досліджує потік втрат доходу і витрат на охорону здоров’я в результаті негативних екологічних наслідків (забруднення води й повітря або підвищеного шуму).
Методика втраченого доходу щодо вибору проектів може застосовуватися, коли:
— можна виявити прямий причинно-наслідковий зв’язок, який повинен легко встановлюватися;
— наслідки мають бути нетривалими і без значних довгострокових наслідків;
— має бути відома точна економічна величина доходу і витрат.
Застосовуючи методику втраченого доходу, аналітик повинен чітко
простежити причинно-наслідковий зв’язок і чисті витрати добробуту. Кандидатами можуть бути вигоди від проектів поліпшення водопостачання або видалення відходів. Необхідно ретельно визначити чисте підвищення продуктивності праці робітників чи їхніх заробітків, а також чисту соціальну вартість економії витрат.
Підхід альтернативної вартості ґрунтується на засадах, що альтернативну вартість неринкового або такого, що не має ціни, ресурсу (як- то збереження землі для національного парку замість вирубки на деревину) можна оцінити, застосувавши недоодержаний дохід від інших видів використання ресурсу. Отже, цей підхід вимірює те, від чого доводиться відмовлятися з метою збереження; він не вимірює вигоди від землі, збереженої для інших (часто неоцінних) видів користування, таким чином, методика альтернативної вартості є мірою «витрат на збереження», а ця інформація використовується для оцінки варіантів, наявних у особи, яка приймає рішення. В багатьох випадках ця «вартість збереження» виявлялася низькою, тож приймалося рішення зберегти або законсервувати ресурси.
Підхід фактично використовується для оцінки вигід від збереження (які важко прямо оцінити) у вигляді додаткової вартості виробництва, необхідної для забезпечення збереження навколишнього середовища. Він може корисний для оцінки унікальних природних ресурсів, вигоди від яких важко точно визначити або виразити в грошовій формі. Він може застосовуватися для заповідників чи заказників, генетичного різноманіття (генофондів), культурних або історичних місць, мальовничих куточків природи. Підхід є порівняно простим і однозначним, та надає цінну інформацію відповідальним особам та громадськості.
» следующая страница »
1 ... 176 177 178 179 180 181182 183 184 185 186 ... 204