Витрати на заміну Витрати на переміщення (переселення) Тіньовий проект
Межі аналізу вимагають визначення того, що саме включати і чого не включати до екологічного аналізу. Ідентифікація зовнішніх чинників приводить до розширення концептуальних і фізичних меж аналізу. Ступінь такого розширення залежить від конкретного проекту. Не існує загального єдиного правила, де саме проходить гранична межа аналізу. Як і при оцінці, найкраще починати з безпосередньо спостережуваних і вимірних наслідків. Менеджер проекту, економіст-аналі- тик і спеціаліст-еколог мають колективно визначити межі аналізу.
Визначення меж у часі є другою основною проблемою. Обирається тимчасовий діапазон, що охоплює щонайменш очікуваний корисний життєвий період інвестиції. В інших типах проектів, де вигоди гіпотетично нагромаджуватимуться протягом дуже тривалого часу (наприклад, проект з очікуваним життєвим циклом у 300 років), обирається такий діапазон часу (30 — 50 років), який охопить більшу частину вигід і витрат. При будь-якій ставці дисконтування вигоди чи витрати по 50 роках будуть малими при розрахунку МРУ. Так, при ставці в 10% більшість витрат і вигід втратять значимість всього через 20 років.
Оцінка екологічних наслідків — складне завдання:
1. Якщо очікуваний життєвий період цих наслідків менший, ніж «нормальний життєвий цикл проекту», екологічні наслідки можна включити до стандартного фінансового аналізу.
2. Якщо очікується, що екологічні наслідки триватимуть довше життєвого циклу фінансованого проекту — діапазон часу розширюється.
Існує два шляхи подовження діапазону часу.
1. Продовження потоку коштів за межі нормального періоду проекту на додаткову кількість років, що можна реалізувати, коли передбачувані зовнішні чинники мають чітко визначений життєвий період (декілька років).
2. Додання капіталізованої вартості чистих вигід (або витрат) до нормального кінця періоду проекту. Передбачається, що екологічні наслідки (у вигляді вигід чи витрат) триватимуть до нескінченності. Цей шлях — це своєрідна форма екологічної утилізаційної вартості проекту, яка буде негативною, але може виражатися й позитивним числом.
Як і визначення меж аналізу, задання потенційного діапазону часу мають вирішувати спільно кілька спеціалістів.
Існують такі екологічні наслідки, які практично неможливо виразити кількісно та важко ідентифікувати — це естетичні, соціально-культурні та історичні факти, міркування типу генетичного різноманіття й генетичного фонду. Такі фактори можуть мати велику вагу, але вони непросто вкладаються у звичайний фінансовий аналіз.
Після вибору відповідних меж аналізу та діапазону часу обирають методики оцінки проекту. Використовуються показники ефективності проекту — NPV, IRR, BCR. Методики розрахунку цих показників вимагають попереднього вибору ставки дисконту. Важливими чинниками при виборі ставки дисконту є альтернативна вартість капіталу, вимоги донора або кредитної організації, ринкова вартість капіталу та існуючі погляди на співвідношення споживання та інвестування в приватному й державному секторах.
Стандартним підходом міжнародних організацій є застосування для проектів розрахунків внутрішньої норми рентабельності зі ставкою дисконту від 10 до 12%. Методики екологічних вимірів сумісні з цим підходом, але можуть бути випадки, коли слід проводити подальшу оцінку виправданості проекту, виходячи з NPV і BCR.
16.2. Оиінка впливу проектів на навколишнє сереловише
Для оцінки впливу проекту на довкілля обирають конкретний підхід: загальнозастосовувані норми або потенційно застосовувані норми.
Сучасна практика пропонує декілька прийомів оцінки, які застосовуються до проектів. Вибір придатного прийому залежить від кількох чинників, що включають оцінюваний наслідок, наявність даних, ресурси часу та коштів. Завдання цих прийомів полягає у визначенні економічних наслідків проекту і правильній оцінці їх вигід та витрат в аналізі проекту.
» следующая страница »
1 ... 174 175 176 177 178 179180 181 182 183 184 ... 204