Проектний аналіз

—  витрати на монтаж обладнання;

—  витрати на запуск виробництва;

—  виплата процентів по кредитах за час будівництва;

—  витрати на оплату ліцензій, ноу-хау тощо;

—  необхідний оборотний капітал.

Матеріально-технічне постачання. Головне питання сьогодні поля­гає, як забезпечити стабільність і надійність поставок, а не в тому, де дістати той чи інший матеріал або комплектуючий виріб. Аналізуючи організа­цію матеріально-технічного постачання, необхідно в першу чергу оціни­ти ступінь ризику кожного джерела поставок і передбачити заходи для зниження цього ризику (страхові запаси, альтернативні постачальники, організація власного виробництва, особливо критичних видів матеріалів, тощо). Розглядаються:

—  номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих виробів на одиницю продукції та на програму виробництва;

—  ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтер­нативні варіанти поставок;

—  розміщення замовлень і форми контрактів;

—   організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплек­туючих виробів;

—  спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матері­алів: енергоносіїв та електроенергії (потреби, джерела, можливі зриви по­ставок, тарифи, необхідні документи тощо) та води (потреби, резервуари, захист від забруднення, стан водогонів і каналізації, оформлення дозволів).

Розрахунок поточних витрат виробництва та збуту має визначити прибутковість запланованого проекту. В ньому концентрується вся та інформація, яку було викладено в попередніх групах.

До поточних витрат виробництва відносять витрати на купівлю сиро­вини, матеріалів, комплектуючих, оплату праці працівників, виробничі та невиробничі витрати. Як правило, вони поєднані наступним чином:

—  основні матеріали;

—  вироби, що купуються;

—  основна зарплата;соціальне страхування;

—  технологічна електроенергія;

—  транспортні витрати;

—  амортизація устаткування;

—  допоміжні матеріали;

—  енергія та вода;

—  технічне обслуговування;

—  зарплата адміністративного та обслуговуючого персоналу;

—  витрати на маркетинг та збут.

Головну складність для проектного аналізу створює нерівномірність інфляції по елементах витрат. За таких умов розрахунок витрат не можна проводити на основі якогось середнього рівня інфляції. Витрати зроста­тимуть по-різному, залежно від їх матеріальної структури. І, звичайно ж, цілком неприпустимо вести розрахунки в постійних цінах. У практиці проектування тепер здебільшого намагаються боротися з цим через роз­рахунок усіх витрат у доларах США. З методичної точки зору це рівноцінно розрахунку за усередненим індексом інфляції, який дорівнює індексу зростання курсу долара щодо української валюти. Проте такий прийом не може забезпечити необхідної достовірності розрахунків з двох причин. Перша — зростання цін на внутрішньому ринку України не є синхронним зростанню курсу долара. Друга — не береться до уваги нерівномірність інфляції по елементах витрат виробництва.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 120 121 122 123 124 125126 127 128 129 130  ... 204