Проектне фінансування

5.3.     Виконавці проектів і учасники торгів

Як уже зазначалося, більшість інвестиційних проектів передбачає комплексну, складну за структурою закупівельну діяльність: закупівлі машин, устаткування, інших інвестиційних товарів; закупівлі підрядних робіт; закупівлі консультативних та інших послуг (по підготовці проектної документації, тендерної документації; сприяння закупівельної діяльності; управління проектом; нагляд за реалізацією проекту і т.д.). Відповідно виділяються три основних категорії виконавців проектів і учасників торгів:

а)  постачальники інвестиційних товарів;

б)  підрядчики;

в) консультанти.

Значною мірою кількість торгів, наявність тих чи інших категорій учасників, кількість запрошуваних до участі фірм залежать від плану закупівель, що є найважливішою частиною документації за проектом. Якщо план передбачає велику кількість контрактів і виконавців за проектом (іноді їхня кількість складає багато десятків і навіть сотні), присутні всі згадані вище категорії учасників (постачальники, підрядчики, консультанти). Така децентралізована закупівельна діяльність (закупівля “розсипом”) має свої переваги і недоліки. Основним плюсом її є економія коштів (принцип: “чим більше контрактів, тим більше конкуренція, тим нижче витрати замовника”). Іноді децентралізація закупівельної діяльності буває обумовлена міркуваннями щодо зниження витрат замовника проекту. У деяких країнах, що розвиваються, при проведенні торгів на створення великих промислових підприємств у державному секторі використовується практика проведення декількох торгів: тендерна документація розбивається при цьому за блочно-предметним чи функціональним принципом. При дробленні великого підряду на декілька середніх і тим більше безліч дрібних підвищується імовірність участі в торгах невеликих місцевих фірм.

Разом з тим, при децентралізованих закупівлях ускладнюється управління проектом, підвищується ризик технічної нестиковки окремих елементів проекту, асинхронності окремих видів робіт і постачань і т.д. Ризики можуть рости по експоненті в міру збільшення кількості контрактів у рамках проекту. Особливо ризикованою при такому варіанті закупівельної діяльності стає реалізація технічно складних проектів.

При централізованій закупівельній діяльності кількість контрактів і виконавців різко скорочується. Межею централізації є укладання одного контракту з генеральним підрядчиком (чи генеральним постачальником). У цьому разі підвищується, як правило, загальна вартість проекту, але разом з тим знижуються багато ризиків: технічні і будівельні ризики; ризики відхилення витрат від кошторису (у випадку, якщо контракт із генпідрядником укладено на умовах твердої ціни); ризики відхилення від специфікації проекту й умов за якістю об’єкта в цілому; ризики затримки пуску об’єкта в експлуатацію і т.д.

Сьогодні у світовій практиці проектного фінансування (і взагалі проектної діяльності) усе більшого поширення набувають централізовані методи закупівель, що обумовлено загальною тенденцією технічного ускладнення проектів і численних негативних прикладів реалізації проектів з використанням закупівель “розсипом”. Подальше удосконалювання методу централізованих закупівель йде сьогодні в руслі модернізації контрактів між замовником проекту і генеральним підрядчиком (генеральним постачальником). Нерідко сьогодні генеральний підрядчик не обмежує коло своїх обов’язків здачею замовнику тих чи інших розрізнених об’єктів і черг у рамках проекту, а

відповідає за здачу всього об’єкта “під ключ”.

Хоча замовник може вибирати централізований варіант закупівель (через генпідрядника), він проте може здійснювати більший чи менший контроль за укладанням контрактів субпідрядниками і субпоста- чальниками. У деяких випадках офферент, що претендує на роль генпідрядника, мусить у своїй тендерній пропозиції подати список своїх субпідрядників і субпостачальників з описом їхньої технічної, організаційно-правової і фінансової характеристик. В інших випадках замовник може вимагати, щоб генпідрядник після присудження йому контракту проводив добір субпідрядників і субпостачальників на конкурсній основі (так звані, вторинні торги); при цьому правила і процедури таких конкурсів повинні узгоджуватися з замовником проекту; умови первинних торгів можуть передбачати участь представника замовника в тендерних комітетах із вторинних торгів і затвердження кандидатур компаній (субпідрядників і субпостачальників), що перемогли, замовником проекту. Якщо замовником проекту є державна організація (компанія) країни, що розвивається, нерідко умови первинних торгів передбачають, щоб генеральний підрядчик при доборі субпідрядників віддавав перевагу місцевим фірмам.

 

« Содержание


 ...  59  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я