Взагалі, приватизація і акціонування забезпечують лише формальну трансформацію відносин власності. Реальне перетворення - процес набагато більш різноманітний, тривалий, глибокий та складніший. Справді, було б наївно припускати, що люди, котрі десятиліттями проживали в умовах суспільної власності, за декілька років легко адаптувалися б до умов приватної власності, тим більше органічно сприйняли її як основу власного життя. Безумовно, недоброзичливе відношення значної частини суспільства до змін форм власності, новим економічним відносинам, викликаним приватизацією і акціонуванням, призводить до відповідних негативних наслідків в економічному житті.Це несприйняття посилювалося майновим розшаруванням суспільства внаслідок знецінення приватизаційних паперів, посилення "кабінетної приватизації" та іншими факторами. Велику небезпеку для успішного проведення трансформаційних процесів становила й широко розповсюджена та не зустрічаюча протидії корупція. Вона була небезпечна не лише тим, що наносила економічні збитки, але й виступала як підживлювач зневіри людей в нових відносинах власності.
Таким чином, подальша трансформація відносин власності в країні повинна: сприяти розвитку ринкових відносин; забезпечувати економічне зростання; відновити довіру населення до процесів реформування в економіці; сприяти подальшому розвитку національного ринку цінних паперів; створювати умови для залучення інвестицій в економіку регіону; формувати підгрунтя розвитку ринку цінних паперів; забезпечувати його економічний прогрес.
Отже, трансформація відносин власності сприяє формуванню і розвитку ринкових умов господарювання, створює передумови для досягнення суспільних, інституційних та індивідуальних цілей на ринку.
7 Післяприватизаційна підтримка підприємств
Приватизація означає підвищення ефективності роботи приватного сектора, здійснення цілеспрямованої і послідовної політики його розвитку. Програма приватизації дозволяє впорядковане виведення держави з тих сфер діяльності, де найбільш успішно може функціонувати приватне підприємство. Важливе значення для приватизованих підприємств має післяприватизаційна підтримка.
Концептуальні передумови післяприватизаційної підтримки
Перехід до ринкової економіки передбачає, перш за все докорінну перебудову відносин власності. Цьому процесу сприяє приватизація державного майна. Роздержавлення власності та її приватизація — це єдиний шлях до формування реально вільних і рівноправних ринкових суб’єктів, що має під собою відповідну законодавчу базу і без чого не може існувати соціально-економічне середовище ринкового господарювання.
Загальновизнаними ознаками ринкової економіки є: багатоукладність економіки, в тому числі й нормальне функціонування приватного сектора; повна економічна самостійність та економічна відповідальність товаровиробників; панування економічно справедливих зв’язків та відносин мім господарюючими суб’єктами; реальна дієздатність товарно-грошового інструментарію; розвинутість ринкової інфраструктури та інші.
Приватизація покликана сформувати надійні та ефективні мотиви до високопродуктивної праці, вмілого господарювання і на цій основі забезпечити розвиток особи, товаровиробника, підприємця.
Держава повинна сприяти реформуванню власності в Україні, поширенню приватної власності, структурній перебудові економіки, а не заважати розвитку цих процесів, формувати „тіньовий сектор”.
Процес приватизації — це поетапний процес з відповідними темпами реалізації його складових. Прискорюючи цей процес держава ризикує посилити його негативні соціально-економічні наслідки, які пов’язані з недостатністю розвитку ринкових структур, фінансового ринку, нестачею засобів і відсутністю висококваліфікованих кадрів, політичною нестабільністю, недовірою населення тощо. Але з іншого боку, зволікаючи приватизацію, можна отримати такі негативні наслідки як державну монополізацію засобів виробництва та результатів праці, сприяння подальшому існуванню неефективної системи господарювання.
» следующая страница »
1 ... 84 85 86 87 88 8990 91 92 93 94 ... 433