Підприємництво в умовах ринку

1.   Формування групи спеціалістів, завдання котрих полягатиме за наявності необхідних повноважень й ресурсів у виведенні підприємства з кризового стану.

2.   Встановлення доцільності проведення заходів з питань антикризового управління.

3.   Розробка управлінських рішень щодо виведення підприємства з кризового стану.

4.   Створення системи реалізації управлінських рішень.

5.   Процес реалізації управлінських рішень у напрямках виходу з виробничо-технологічної, збутової, фінансової, організаційної чи кризи управління персоналом, системної кризи підприємства.

6.   Перевірка якості виконання управлінських рішень.

7.   Перевірка доцільності проведення подальших робіт по виведенню підприємства з кризового стану.

8.   Розробка заходів щодо прогнозування майбутніх кризових ситуацій.

Менеджер, що приймає рішення в умовах кризового стану повинен вміти

вирішувати як стандартні, типові проблеми, так і специфічні, формувати картину багатоваріантного розвитку подій та нововведень, здійснювати пошук інформації, перевіряти її достовірність, визначати масштабність проблеми, володіти відповідним методичним апаратом, технічним оснащенням. Усе це дає йому можливість ефективно працювати над розв’язанням тої чи іншої проблеми.

2 Концепція життєвого циклу підприємства та її використання при побудові системи управління

Поняття життєвого циклу підприємства, його зв'язок з системою управління

Будь-яке підприємство звичайно розглядається як відкрита соціально- економічна система, яка реалізує себе у виробництві товарів, наданні послуг, виконанні робіт, удосконаленні інформаційних потоків, формуванні ідей та нових знань. Підприємство, як будь-яка матеріальна система, проходить всі етапи життєвого циклу чи частину з них (рис.8.5).

5                         5 ЧАС

1  - поріг нечутливості (виникнення)

2  - становлення (впровадження)

3  - розвиток (ріст)

4  - зрілість

5  - насичення

6  - спад

7  - крах (банкрутство)

8  - ліквідація чи утилізація

Рис.8.5 Життєвий цикл підприємства [20, с.103]

Життєвий шлях кожного підприємства унікальний та несхожий на інші. Але, скажімо, п’ятий етап є найбільш тривалим, що пояснюється відношенням підприємства до інноваційно-інвестиційної політики, корпоративної культури, своєчасними організаційно-структурними перетвореннями, тобто в кожному окремому випадку визначається виваженістю чи, навпаки, інтуїтивністю прийняття ефективних управлінських рішень.

Усі вісім етапів включають як прогресивний, так й регресивний розвиток. Різкі підйоми кривої життєвого циклу підприємства свідчать про революційний розвиток, незначні - про еволюційний.

Розвиток будь-якого підприємства можуть зумовлювати як внутрішні складові, так й зовнішні складові впливу. Вцілому до факторів слід віднести: зміни зовнішнього середовища; зміни внутрішнього середовища; потреби та інтереси суспільства й людини; техніко-технологічними та інноваційними факторами; змінами екологічних параметрів; глобальним розвитком світової цивілізації.

Етапи життєвого циклу організації, як правило, об’єднують в дві групи: статичну (створення, перетворення чи ліквідація підприємства) та динамічну (розвиток, ріст, зрілість, насичення або крах організації).

Управління підприємством на будь-якому етапі його життєвого циклу пов’язане з місією та завданнями, встановленими як ринковими умовами господарювання, так й можливостями розвитку самого суб’єкта господарювання.

Стани циклічного розвитку підприємства

Серед науковців побутують різні думки щодо виділення тих чи інших етапів і циклів розвитку соціально-економічних систем. Класичним підходом, як вже було зазначено вище, виділено чотири етапи циклічного розвитку. Найбільш раціона-льним є виділення п’яти чи шестиетапного циклу розвитку підприємства. Відповідно, кожному етапу відповідає певний стан соціально- економічної системи (рис.8.6):

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 270 271 272 273 274 275276 277 278 279 280  ... 433