3.Економія виробничого капіталу за рахунок нарощування прибутку.
4. Підвищення надійності товарообмінних операцій.
5.Підвищення ефективності здійснення зовнішньоторговельних операцій.
6.Підвищення конкурентноспроможності експортних товарів.
7.Підвищення ефективності збуту експортних товарів.
Комерційний успіх торговельно-посередницької фірми на світовому
ринку залежить від взаємовідносин з виробником товару. Положення посередника на ринку має певне протиріччя: з одного боку, він як повноправний представник принципала залежить від нього, з іншого - він повинен мати достатній рівень самостійності. Залучення торговельного посередника, в послугах якого, як правило, зацікавлена фірма-експортер, дає змогу:
- запобігти інвестуванню значних коштів в організацію збутової мережі на території країни-експортера або за кордоном;
- збільшити прибуток за рахунок продажу товару на іноземному ринку в моменти поліпшення кон’юнктури за вищими цінами;
- звільнити експортера від багатьох операцій, пов‘язаних з реалізацією товару (доставка до країни-імпортера, сортування, пакування і т.ін.);
- скористатися капіталом торговельно-посередницьких фірм для фінансування угод як на основі короткотермінового, так і середньотермінового кредитування;
- проникнути на регіональні ринки деяких товарів, що майже монополізовані торговими посередниками і є недосяжними для встановлення прямих контактів зі споживачами.
Однак збут через торговельно-посередницькі фірми має й певні недоліки, які в основному полягають у втраті експортером безпосередніх контактів зі
споживачами на зарубіжних ринках. Тому до посередника в міжнародній торгівлі висуваються вимоги, що і визначають його вибір:
1. Потенційний посередник не повинен представляти на цій території іншу іноземну або національну фірму, яка виробляє аналогічний товар.
2. Можливий партнер повинен мати адекватну матеріально-технічну базу.
3. Посередницька фірма повинна мати стабільний фінансовий стан, бездоганну ділову репутацію.
4. Залежно від характеру взаємодії між експортером і торговим посередником і функцій, які виконує торговий посередник, розрізняють: торгівельні, комісійні, агентські й брокерські операції.
5. Торгівельні здійснюються торговим посередником від свого імені та за свій рахунок. Торговий посередник самостійно виступає стороною договору як з експортером, так і кінцевим покупцем, і стає власником товару після його оплати.
Таким чином, міжнародному посередництву в ЗЕД відводиться особлива роль, котра полягає в підвищенні дієвості експортно-імпортних операцій.
Посередники, що діють на міжнародних ринках, поділяються на такі категорії:
□ комерційні представники: виконують доручення суб’єктів ЗЕД з пошуку комерційних партнерів, представляють їх інтереси при укладанні зовнішньоекономічних контрактів;
□ комісіонери: сприяють за дорученням суб’єктів ЗЕД збуту й купівлі товарів шляхом укладання зовнішньоекономічних контрактів від власного імені та за рахунок клієнта;
□ довірчі особи: сприяють за дорученням суб’єктів ЗЕД збуту й купівлі товарів шляхом укладання зовнішньоекономічних контрактів, але від імені й за рахунок клієнтів (довірителей);
□ агенти: особа або організація, які приймають на себе певні зобов'язання по контракту, укладаючи їх як від власного імені, так й від імені та за рахунок клієнта;
□ дистриб’ютери: оптові торговці, що збувають товари продавців шляхом укладання зовнішньоекономічних контрактів, отримуючи при цьому посередницьку винагороду.
Розрізняють два види торгівельних операцій. До першого належать операції, в яких торговий представник стосовно експортера виступає як покупець. Він стає власником товарів і може реалізувати їх на свій розсуд на будь-якому зарубіжному ринку.
» следующая страница »
1 ... 224 225 226 227 228 229230 231 232 233 234 ... 433