□ зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окремі види продукції (визначення величини попиту на товар є досить складною проблемою, для вирішення якої необхідні спеціальні маркетингові дослідження), активізація конкурентів, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей підприємства за незалежних від нього причин);
□ внутрішні причини (недоліки в організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання, простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання) [37].
Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного підприємства та його виробничим потенціалом.
Нерівномірність виконання плану за окремими видами продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва. Виконати план за структурою - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.
Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виробництва у вартісній оцінці, матеріаломісткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельної продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, й валовий прибуток збільшується, і навпаки. Звичайно, у ринкових умовах виробнича програма може змінюватися, при цьому відповідні зміни повинні бути обгрунтованими.
Для розрахунку впливу структурних зрушень і усунення їх впливу на економічні показники використовуються наступні способи:
1) Спосіб прямого розрахунку за всіма виробами з урахуванням зміни питомої ваги кожного виробу в загальному обсязі виробництва:
ДВПп, = ОД *£ ПВ *Ц-^ПВа Ц) (3.14)
або
ДВППВ = ОВ1ЗАГ *ПВ1і ~^ОВ1ЗАГ *ПВ0і)*Ц01 , (315)
де ВП - випуск продукції у вартісному вираженні;
ОВ - випуск продукції у натуральному вираженні;
ПВ - питома вага і-го найменування;
Ц - ціна за одиницю.
2) Спосіб прямого розрахунку за всіма виробами, враховуючи відсоток виконання плану базується на тому, що при незмінній структурі виробництва обсяг виробництва за кожним видом продукції збільшується пропорційно загальному обсягу:
двп='^ОВи * Цо,-—^ОВі *%Пзаг * Цо,, (3.16) де %Пзаг - відсоток виконання плану.
3) Спосіб середніх цін передбачає визначення середньозважених цін при плановій і фактичній структурах:
ДВП=[Х(ПВ- —ПВо,)*Цо,]*Щж (3.17)
або
ДВП=['^ПЦі * Цоі — ПВ0і * Ц ] *ОВзаг . (3.18) [24].
Порівнюючи фактичну структуру продукції з плановою, потрібно розмежовувати причини змін у структурі. Зміни, які спричинені потребами покупців, технічним прогресом і економічними розрахунками, можуть бути оцінені позитивно, на відміну від змін, пов’язаних з неорганізованістю у роботі, недоліками у постачанні та оперативному плануванні.
В плані реалізації продукції підприємства встановлюються обсяг і структура поставок продукції, що випускається, а також планова сума виручки і прибутку від реалізації продукції.
Основними джерелами для складання плану реалізації продукції є: портфель замовлень і укладені на цій основі договори поставок; дані про запаси продукції на складах підприємства на початок і кінець планового року; оптові ціни і собівартість виробів, що підлягають реалізації; терміни освоєння нових видів продукції; заходи з підвищення ефективності виробництва; розрахунки з освоєння і використання виробничих потужностей; планові техніко-економічні норми і нормативи за попередній період.
При плануванні реалізації продукції виходять перш за все потреби в продукції, що виступає предметом спеціалізації підприємства. Масштаби потреби співставляються з наявною виробничою потужністю. В результаті цього співставлення встановлюється необхідність розширення або реконструкції підприємства і можливі масштаби виробництва і реалізації продукції.
» следующая страница »
1 ... 112 113 114 115 116 117118 119 120 121 122 ... 433