Основи менеджменту. Практикум

1.  Формалізована система контролю. Можна застосувати формальну систему для реєстрації завдань і намічених строків. Вона може бути ручною або комп’ютеризованою.

2.  Особисте спостереження. Потрібно доповнити формаль­ну систему неформальною системою регулярного відвідування своїх працівників і перевіркою їх успіхів.

3.  Контрольні виміри. Потрібно проводити періодичні вимі­ри роботи своїх працівників і контролювати, чи відповідають вони прийнятим керівником нормативам.

4.   Звіти про роботу. Регулярне отримання від працівників звітів про виконану роботу і досягнутий прогрес може допомогти керівникам поліпшити успіхи.

Якщо керівник помітив, що працівники відчувають труднощі, у нього є кілька можливих варіантів дій для покращання стану справ:

•          Потрібно обговорити проблему з працівниками і розроби­ти план виправлення ситуації.

•          Якщо проблеми залишаються, не дивлячись на всі зусилля керівника вирішити їх за допомогою рекомендацій, він може відмінити право свого працівника на закінчення завдання неза­лежним шляхом. (Вони, як і раніше, працюють над завданням, але під чуйним керівництвом та владою керівника.)

•          Виключне рішення, якщо делегування здійснюється не­правильно, - перепризначення виконавців. Якщо працівники нездатні виконати доручені їм завдання, потрібно передати їх

працівникам, які мають більше можливостей успішно його ви­конати.

Кожний працівник унікальний. Один метод контролю підхо­дить одному працівнику, але не підходить іншому. Новий або не­досвідчений працівник, зрозуміло, потребує більше уваги та підтримки, ніж працівник, який вже загартувався на цій роботі - розуміють вони це чи ні. Досвідчений працівник не вимагає пос­тійної уваги, якої потребує менш досвідчений працівник.

Дійсно, він може ображатися на спроби керівника надмірно контролювати виконання ним дорученого завдання.

Ефективний контроль делегування вимагає таких дій від кері­вника:

1.  Розробіть підхід до працівника. Якщо ваш працівник вико­нує завдання при мінімальному керівництві з вашого боку, то за­стосуйте систему контролю лише з декількома контрольними точ­ками на всьому шляху. Якщо ваш працівник потребує більшої уваги, створіть систему, яка буде передбачати множину конт­рольних точок на шляху досягнення поставленої мети.

2. Старанно користуйтеся ручною або комп’ютеризованою си­стемою відслідковування завдань, які ви дали вашим праців­никам. Використовуйте щоденник, персональний електронний асистент або програму контролю за часом для відслідковуван­ня «що, хто і коли» в процесі вирішення вами поставлених зав­дань. Погодьтеся, як все-таки корисно вести свої справи орга­нізовано.

3. Тримайте відкритими лінії спілкування. Переконайтеся, що ваші працівники знають, що ви хочете знати, якщо вони не змо­жуть впоратися з проблемою, що виникла. З’ясуйте, чи не потрібно їм додаткове завдання або кращі ресурси. З’ясувати надто рано - поки ви ще маєте можливість щось зробити з цього приводу - краще, ніж з’ясувати надто пізно.

4. Дотримуйтеся угод, які ви уклали з вашими працівника­ми. Якщо звіт запізнюється, то з’ясуйте, з якої причини. Не див­лячись на бажання пропустити це порушення непоміченим, його ігнорування стане на заваді як вам, так і вашому працівнику. Переконайтеся, що ваш працівник розуміє важливість прий­няття персональної відповідальності за свою роботу і що здатність вашого персоналу досягти поставлених цілей залежить від їх доброї волі.

5.  Винагороджуйте за роботу, яка відповідає або перевищує ваші очікування, і осудіть роботу, яка не задовольнила ваших очі­кувань. Якщо ви не дасте вашим працівникам знати, коли їм не вдалося виправдати ваших очікувань, то вони можуть продовжу­вати не виправдовувати їх і в подальшому. Зробіть для ваших працівників, вашої організації і для вас самих велику справу і звертайте увагу як на добрі вчинки, так і на погані.

 

« Содержание


 ...  86  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я