А ось результати спеціального дослідження - обсяг одержаної інформації на різних ієрархічних рівнях (у %):
|
Члени ради директо рів |
Віце- президент |
Управляю чий середньої ланки |
Начальник цеху |
Майстер |
Робітник |
|
100 |
69 |
56 |
40 |
30 |
20 |
З таблиці бачимо, що основні втрати інформації відбуваються на середньому рівні управління.
Ще менш ефективно сприймається інформація, яка йде «знизу доверху». Керівники компанії пам’ятають не більше 10% даних, які повідомляють їм робітники. Деякі вчені доводять, що усвідомлюється лише тисячна частка сприйнятої інформації. Але навіть почута, зрозуміла та засвоєна інформація далеко не повністю залишається в пам’яті людини. Середня людина, засвоюючи новий матеріал, за першу добу забуває 70-75% матеріалу, тобто більше, ніж за наступні два роки.
Однією з причин того, що значна частина інформації, яка повідомляється, проходить поза слухачем, є та об’єктивна обставина, що думки людини «біжать» в 4-10 разів швидше, ніж мова більшості людей. Поки людина чекає закінчення слів, які вимов
ляються, її мозок то відключається від того, що говориться, то знову вмикається. В результаті багато зі сказаного залишається непочутим.
Розглянувши тільки цей аспект передавання інформації, стає зрозумілим, як важко та небезпечно приймати рішення, особливо, які ґрунтуються на усній інформації. Тому це обов’язково потрібно враховувати в управлінській роботі.
Для того, щоб інформація виконувала свою роль в управлінні, вона також повинна відповідати певним вимогам: точності, чітко визначеній періодичності надходження, своєчасності (оперативності), повноті, корисності, доступності.
Управлінська інформація проходить ряд операцій: передавання, перетворення, обробку, зберігання, оцінку, використання, а в деяких випадках і знищення.
Як свідчать дослідження, основною проблемою є не нестача, а надмірність інформації [5]. Її більше, ніж може сприйняти конкретна людина. Уявімо собі менеджера, який повинен прийняти деяке рішення. Якщо б це рішення довелося приймати самому Богу, він зміг би повністю використовувати всю потрібну інформацію, що стосується даного питання. Така інформація може бути позначена як релевантна. Менеджер, звичайно, звертає увагу на досить великий обсяг інформації, ніж він може використати для прийняття даного конкретного рішення. Цю інформацію можна позначити як прийняту до уваги. Та її частина, яка має відношення до питання, що розглядається, називається використаною інформацією.
Релевантну інформацію, яка до уваги не прийнята, позначають як інформацію Кассандри
.
Інформацію, яку менеджер прийняв до уваги, але яка не має відношення до його завдання, називається плутаючою, оскільки цей вибір інформації сприяє заплутуванню питання.
В організації, де працює менеджер, може циркулювати значно більше інформації, ніж враховано вище, але вона не приймається до уваги і не має до даного завдання відношення. Її називають бюрократичною інформацією. Позбавитися від бюрократичної інформації вкрай важко. Наприклад, в алжирській митній службі досі зберігаються порядки, встановлені у свій час французькими колоністами, не дивлячись на те, що розумних підстав для них вже давно не існує. Плутаючу інформацію часто використовують як привід для того, щоб ігнорувати інформацію Кассандри, яка може виявитися надто загрозливою (феномен вибіркової неуваги). Всі ми стикаємося із відмовкою типу: «У мене не було часу прочитати вашу пам’ятну записку, на столі було так багато всіляких паперів!» Другою причиною ігнорування інформації Кассандри може бути її важкодоступність.
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 310