Основи аудиту

Ефективність системи внутрішнього контролю та порядок її визначення

Ефективна система внутрішнього аудиту знижує аудиторський ри­зик і зменшує обсяг аудиторської перевірки. Одним із першочергових завдань аудитора є оцінка внутрішнього контролю. Перевіряючи систему внутрішнього аудиту, необхідно сформувати свою попередню думку про його стан на підприємстві, ступінь дотримання законодавчих та норма­тивно-методичних актів, положень, інструкцій та розпоряджень мене­джера та облікової політики.

Ефективність системи внутрішнього аудиту залежить переважно від розміру підприємства, масштабу його діяльності. Під час перевірки вели­ких підприємств (акціонерних, спільних підприємств тощо) вивчення си­стеми внутрішнього аудиту обов’язкове в зв’язку з тим, що можливості тестування операцій з боку аудитора обмежуються, по-перше, значним їх обсягом; по-друге, потребують багато часу.

У процесі перевірки системи внутрішнього аудиту слід встановити:

•  реальність та достовірність господарських операцій;

•  повноту відображення у бухгалтерських документах господарських операцій, що мали місце обліку на момент перевірки;

•  правильність визначення вартісної оцінки основних та оборотних засобів та їх класифікації;

• дотримання періодичності проведення господарських операцій;

•  правильність підрахунку підсумків за зведеними документами та перенесення їх у облікові реєстри.

Вивчаючи організацію системи внутрішнього аудиту підприємства, що перевіряється, аудитору необхідно накопичувати інформацію про не­доліки з метою їх усунення та визначення методики і обсягу зовнішнього аудиту.

Система внутрішнього аудиту вважатиметься ефективною, якщо вона зможе вчасно попередити виникнення недостовірної інформації і своє­часно виправити виявлену недостовірну інформацію.

Для оцінки ефективності системи внутрішнього аудиту використо­вується так званий кумулятивний ефект позитивних і негативних його сторін.

Проте при оцінці системи внутрішнього аудиту як ефективної ауди­тори можуть встановити можливість ризику зловживань на конкретній ділянці. Ця перевірка здійснюється за допомогою процедур аудиту.

У міжнародній практиці використовуються два рівні оцінки системи внутрішнього аудиту (контролю):

1. узагальнюючий рівень — за якого оцінка основних моментів внут­рішнього аудиту проводиться без обстеження (оцінки операційного ауди­ту, опитувань, діагностики, тестів, порівнянь тощо);

2. розширений рівень оцінки, який досягається на основі детально­го, поетапного вивчення доказовості системи внутрішнього аудиту.

Перший рівень оцінки визначає завдання вивчення внутрішнього аудиту за допомогою тестів, підтвердження їх через недовіру до системи внутрішнього аудиту (контролю).

Другий рівень оцінки проводиться за допомогою тестування ефек­тивності процедур внутрішнього аудиту і обмежується застосування тестів підтвердження.

Міжнародна практика вивчення, документування результатів внут­рішнього контролю висвітлена вітчизняними вченими [20, 21].

Вивчення та документування системи внутрішнього аудиту (контро­лю) представлено на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Методика вивчення і документування системи внутрішнього аудиту

Однією з найпростіших форм дослідження результатів системи внут­рішнього аудиту є описи. Вони застосовуються для перевірки підприємств малого бізнесу, а за ними — анкети, які передбачають перелік традицій­них основних питань про суб’єкти і прийоми аудиту з відповіддю «так» чи «ні». Вони розробляються за наступними напрямками:

•  анкета вивчення середовища аудиту (контролю);

•  анкета вивчення системи бухгалтерського обліку;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 85 86 87 88 89 9091 92 93 94 95  ... 242