Основи аудиту

У період ознайомлення з підприємством-клієнтом аудитору потрібно також визначити обсяг господарських операцій та кількість первинних та зведених документів, що підлягають суцільній перевірці. Велике значен­ня має вивчення зв’язків підприємства з постачальниками, покупцями, замовниками, установами, дотримання господарських договорів та своє­часності розрахунків між ними.

На даному етапі аудитор встановлює обсяг аудиторської перевірки та її тривалість.

Визначивши обсяг перевірки, на другому етапі при укладанні дого­вору на здійснення аудиту, розраховується вартість.

Договір повинен враховувати особливості законодавства, традиції, що склались у господарській діяльності та документальному оформленні в Україні.

Послідовність здійснення процедури укладання угоди з аудиту наве­дена на рис. 2.3.

Рис.2.3. Послідовність здійснення процедури укладання угоди з аудиту у міжнародній та аудиторській практиці України

У міжнародній практиці рекомендується складати окремі, незалежні один від одного договори на кожен вид послуг, що виконуються для кон­кретного замовника.

Аудиторська практика України застосовує два підходи оформлення договорів:

•   генеральний договір на проведення аудиту та інших послуг, що до­кументується додатками до генерального договору;

•   окремі договори на кожен вид послуг, що виконуються для одного замовника.

Вимоги до змісту договору на проведення аудиту зведені у дод. 7.

Третім етапом проведення аудиту є обов’язкове планування, яке за­безпечує ефективне виконання робіт та визначає засоби щодо досягнення цілей аудиту.

Завдання аудиту деталізують мету аудиторської перевірки, яка виз­начає незалежну думку щодо критеріїв достовірності фінансової звітності, а саме:

•   наявність активів та пасивів підприємства на дату бухгалтерського балансу;

•   визначення прав і зобов’язань, зазначених у балансі;

•    оцінку і розподіл — прийоми оцінки, передбачені стандартами об­ліку та обліковою політикою підприємства, а звітність відображає ре­альність інформації, що відбувається протягом звітного періоду;

•   повноту відображення інформації;

•   перевірку правильності заповнення форм звітності та їх розкриття за окремими розділами (частинами);

•   наявність необхідних пояснень, визначених чинним законодавством;

•   порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності.

Програма аудиторської перевірки є необхідною умовою успішного

виконання плану аудиторських робіт.

У ній визначаються завдання, які треба з’ясувати при проведенні ауди­ту конкретного об’єкта. До цих завдань слід віднести: підтвердження за­лишків на рахунках бухгалтерського обліку, процедури перевірки для виконання поставлених завдань, термін проведення аудиту, обсяг пере­вірки, індекс робочих документів тощо.

Програма повинна бути детальною, використовуватися як інструкція для асистентів та для контролю за правильністю виконання робіт (табл. 2.5).

Прикладом програми аудиту може бути перевірка кредиторської за­боргованості.

Таблиця 2.5. Програма аудиту кредиторської заборгованості

Завдання

перевірки

Процедури перевірки

Обсяг

перевірки

Докази

Виконавці

Строк прове­дення

1

2

3

4

5

6

1. Оцінка системи ВК

1. Ознайомлення з основними напрямами розрахунків на підприємстві (види, форми розрахунків)

 

« Содержание


 ...  42  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я