Основи аудиту

Функціональний напрям аудиту визначає розподіл конкретних зав­дань аудиторів за функціями виробництва і управління (аудит плануван­ня випуску готової продукції та аудит її збуту, аудит калькулювання про­дукції і витрат на її виготовлення тощо).

Організаційний аудит спрямований на взаємодію функцій вироб­ництва, її випуску та реалізації.

Рис. 1.7. Модель процесу операційного аудиту

Спеціальний аудит передбачає перевірку окремих питань діяльності будь-якої господарської системи, виконання визначених процедур, норм

і правил. При проведенні цього виду аудиту підтверджується законність, ефективність діяльності управління, правильність складання статистич­ної звітності і терміновість її представлення у відповідні органи.

Окремі види аудиту визначаються специфікою підприємства і його функціями. До них необхідно віднести аудит: бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів і кредитної політики підприємства, економіки тощо.

За класифікацією аудит поділяється також на початковий і багатора­зовий аудит. Початковий аудит — це перевірка, що здійснюється аудито­ром чи аудиторською фірмою вперше у клієнта.

Багаторазовий аудит — це такий вид аудиту, що повторюється кож­ного наступного року.

На наш погляд, кожний вид аудиту як конкретна функція управлін­ня повинен охоплювати більшість загальних функцій управління: розра­хунок ризику та матеріальності, визначення прогнозів виконання планів, планування, організацію виробничих процесів і управлінської діяльності та їх координацію, контроль, визначення рекомендацій щодо поліпшен­ня роботи підприємства (організації, установи, фірми) та інформування.

На нашу думку, подана класифікація аудиту може визначити не­обхідні його напрями подальшого теоретичного і практичного дослідження та розвитку.

Подана (табл. 1.7) класифікація подальшого розвитку аудиту перед­бачає такі його напрямки:

•   узагальнення теорії аудиту як складової науки управління відповід­но до класичної теорії загального розвитку;

•   розгляд і систематизація типології аудиту;

•   розробка теоретичних основ організаційного, технологічного, пра­вового і соціального аудиту та застосування їх розробок у практичній діяльності господарської системи;

•   прийняття законодавчих актів та застосування принципів окремих видів аудиту;

•   формування інформаційної системи аудиту;

•   розробка методологічних основ операційного аудиту;

•   уточнення об’єктів аудиту та узгодження необхідності його прове­дення згідно з чинним законодавством України, позаяк не всі зако­ни та підзаконні акти узгоджені відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність».

Приклад узгодженості аудиту з чинним законодавством України на­ведено (див. табл. 1.4).

Класифікація аудиту за ознаками та його видами надається в табл. 1.7.

Таблиця 1.7. Класифікація аудиту за ознаками та його видами

Ознака

класифікації

Вид

Визначення

1

2

3

За

функціональним

законодавством

1. Аудит публічної бухгалтерської звітності

Для перевірки публічної звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово- господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку та його повноти і відповідності законодавству та нормативам

 

Супутні аудиту послуги:

а)  оглядова перевірка;

б)операційна    перевірка;

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я