Функціональний напрям аудиту визначає розподіл конкретних завдань аудиторів за функціями виробництва і управління (аудит планування випуску готової продукції та аудит її збуту, аудит калькулювання продукції і витрат на її виготовлення тощо).
Організаційний аудит спрямований на взаємодію функцій виробництва, її випуску та реалізації.
Рис. 1.7. Модель процесу операційного аудиту |
Спеціальний аудит передбачає перевірку окремих питань діяльності будь-якої господарської системи, виконання визначених процедур, норм
і правил. При проведенні цього виду аудиту підтверджується законність, ефективність діяльності управління, правильність складання статистичної звітності і терміновість її представлення у відповідні органи.
Окремі види аудиту визначаються специфікою підприємства і його функціями. До них необхідно віднести аудит: бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів і кредитної політики підприємства, економіки тощо.
За класифікацією аудит поділяється також на початковий і багаторазовий аудит. Початковий аудит — це перевірка, що здійснюється аудитором чи аудиторською фірмою вперше у клієнта.
Багаторазовий аудит — це такий вид аудиту, що повторюється кожного наступного року.
На наш погляд, кожний вид аудиту як конкретна функція управління повинен охоплювати більшість загальних функцій управління: розрахунок ризику та матеріальності, визначення прогнозів виконання планів, планування, організацію виробничих процесів і управлінської діяльності та їх координацію, контроль, визначення рекомендацій щодо поліпшення роботи підприємства (організації, установи, фірми) та інформування.
На нашу думку, подана класифікація аудиту може визначити необхідні його напрями подальшого теоретичного і практичного дослідження та розвитку.
Подана (табл. 1.7) класифікація подальшого розвитку аудиту передбачає такі його напрямки:
• узагальнення теорії аудиту як складової науки управління відповідно до класичної теорії загального розвитку;
• розгляд і систематизація типології аудиту;
• розробка теоретичних основ організаційного, технологічного, правового і соціального аудиту та застосування їх розробок у практичній діяльності господарської системи;
• прийняття законодавчих актів та застосування принципів окремих видів аудиту;
• формування інформаційної системи аудиту;
• розробка методологічних основ операційного аудиту;
• уточнення об’єктів аудиту та узгодження необхідності його проведення згідно з чинним законодавством України, позаяк не всі закони та підзаконні акти узгоджені відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність».
Приклад узгодженості аудиту з чинним законодавством України наведено (див. табл. 1.4).
Класифікація аудиту за ознаками та його видами надається в табл. 1.7.