Основи аудиту

Основні заключні процедури підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку

На основі тестів підтвердження аудитор повинен провести групуван­ня виявлених, але не виправлених помилок. З цією метою складається робочий листок можливих уточнень [14, с.505]. Якщо замовник не внесе необхідні виправлення, аудитор повинен провести аналіз суттєвості не- виправлених помилок.

Згідно з Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгал­терського звіту підприємства передбачені правила щодо внесення змін у фінансову звітність.

Потрібно дотримуватись основних правил щодо виправлення поми­лок, а саме:

•   по-перше, виправлення проводиться у звітах за той період, в якому

були виявлені приписки та інші перекручення;

•   по-друге, виправлення помилок (перекручень, які допущено у по­точному році і виявлено у поточному році до затвердження і подання річного звіту за поточний рік здійснюється у бухгалтерському об­ліку формуванням неправильних записів та заміною їх правильни­ми у тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року);

•   по-третє, виправлення помилок, допущених у минулому році внас­лідок перекручення затрат виробництва та обігу у бухгалтерському звіті та звітності про фінансові результати за минулий рік не вно­ситься, а відображається у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді.

У кореспонденції з рахунками обліку, за якими допущено перекру­чення [18, с. 159].

Узгодженість здійснюється на основі даних:

•   аналітичного і синтетичного обліку;

•   по окремим формам фінансової звітності та даним синтетичного і аналітичного обліку;

•   окремих форм фінансової звітності у межах їх підрозділів;

•   фінансової звітності між собою.

Аудитор повинен вивчити всі невизначені події, щоб надати правди­ву інформацію інвесторам про можливі проблеми у майбутньому чи вис­ловити застереження.

Додаткові свідчення щодо невизначених подій аудитору необхідно отримати шляхом опитування керівництва замовника.

Слід зауважити, що у бухгалтерському обліку підприємств України таких подій на фінансову звітність передбачено.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку розглядає події, що відбуваються після дати складання бухгалтерського балансу [16]. Ці події поділяються на дві групи:

•   перша група, що потребує коригування оцінки активів чи забов’я- зень у звітності;

•   друга група, що потребує розкриття у додатках до звітності.

Події першої групи забезпечують додаткові свідчення щодо оцінки

статей на дату складання бухгалтерського балансу, події другої групи — надають аудитору свідчення про умови, що не існували на дату бухгал­терського балансу, але є важливими. Вони можуть вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

Практика бухгалтерського обліку в Україні не розглядає внесення коригувань до звітності чи розкриття подій у пояснювальній записці, що

відбулися після дати складання бухгалтерського балансу, внаслідок поки що на такого споживача звітності, як держава. Відсутні вимоги до контро­лю наступних подій і аудиторами.

Важливим моментом заключних процедур є оцінка можливості підприємства продовжити свою діяльність на підставі перевіреної фінан­сової звітності. З цією метою передбачається здійснення аудитором ана­літичних процедур. Хоча в своїй робочій практиці аудитор повинен вико­ристовувати результати тестів, які проведені впродовж аудиторської пе­ревірки. Свідчення, які аудитор отримав у результаті аудиторської перевірки, групуються у спеціальній анкеті підприємства. Така анкета дає можливість оцінити результати досліджень і обґрунтувати напрями роботи аудитора. Стандарти аудиту передбачають отримання письмових пояснень керівництва щодо поліпшення фінансового стану підприємства [13, 14, 19].

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134  ... 242