Операційний менеджмент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

65

64

63

62

61

60

I*

х

у

лішах

X- •

я

Рис. 14.4. Контрольна карта середніх арифметичних значень і розмахів контрольованого параметра

При побудові контрольних карт необхідно визначити по­ложення верхньої і нижньої границі регулювання. Ці границі для середніх арифметичних значень при нормальному законі розподілу визначаються за формулою:

р —т — А-д/ . р —т -а-А-8/

ГВ~1В                    /2 !                                             /2 !

де 8 — величина поля допуску; Тв, Тн —верхня і нижня гра-

де В —коефіцієнт, який залежить від об’єму проби (при п=5, В=1,63).

Діаграмами розмаху користуються в тих випадках, коли процес більш стійкий.

Техніка контролю зводиться до наступного: контролер у певний момент часу відбирає пробу заданого розміру, прово­дить необхідні виміри, вираховує для даної проби середнє зна­чення чи розмах і наносить його у вигляді точок на бланки кон­трольних карт. Про вихід точок за границю регулювання конт­ролер повідомляє виробничий персонал, який вживає заходи для наладки чи підналадки технологічного процесу. Інколи навіть при знаходженні точок всередині зони контролю розмі­щення їх може свідчити про тенденцію до порушення техніч­ного процесу і необхідності втручання персоналу.

14.5. Зарубіжний досвід в управлінні якістю продукції

У розвинутих країнах (США, Франція, ФРН та інші) впро­ваджують систему тотального забезпечення якості (ТЗЯ), яка пройшла експериментальну перевірку в Японії. Основна мета системи ТЗЯ — посилення конкурентоспроможності товарів, що досягається практичною реалізацією комплексу таких принципів:

1. Забезпечення постійної відповідності продукції запитам споживача.

2.  Зосередження зусиль на запобіганні проблемам, а не їх усунення (у японських фірмах в середньому 60% витрат на за­безпечення якості спрямовується на запобіжні заходи, 30%—на здійснення контролю якості, 7%—на усунення браку з внутрішніх причин, 3%— на усунення браку, викликаного зов­нішніми причинами).

3. Ринкові переваги продукції за рахунок її особливої якості та упаковки.

4. Оцінка діяльності всіх підрозділів та служб підприємства за критеріями якості.

5.  Персональна відповідальність та самоконтроль кожно­го працівника з урахуванням колективних оцінок і думок.

У розвинутих країнах організація гуртків контролю якості (ГКЯ) розглядається як обов’язкова складова ТЗЯ. Цей органі­заційний резерв зростання якості являє собою форму низового громадського контролю працівниками одного підрозділу якості продукції та факторів, які її формують. ГКЯ, як правило, вклю­чають 5—10 чоловік, а керівником групи здебільшого призна­чається керівник підрозділу. Члени гуртка самостійно обира­ють тему розробок, а вище керівництво виступає перед члена­ми ГКЯ з проблемними доповідями. Робота груп якості висвітлюється на спеціальних стендах. Найбільш вдалі розроб­ки преміюються, премія розподіляється між членами ГКЯ.

 

« Содержание


 ...  103


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я