Ринок США - самий регульований відповідно до законодавства, спочатку уведеним у дію на початку 1930-х років. На цьому ринку у відношенні всіх його учасників застосовуються надзвичайно строгі міри контролю при їхньому допуску на ринок і проведенні операцій на ньому. Доступ комерційних банків до торгівлі цінними паперами усе ще обмежений Актом Гласса Стигала, що не дозволяє банкам укладати угоди на товари й цінні папери однієї й тієї ж компанії.
Розрахунки звичайно провадяться на третій робочий день після дня висновку угоди (T + 3) на основі щоденного виконання через звичайну банківську систему.
Британський ринок акцій - третій по величині у світі після ринків США і Японії. Із часів промислової революції в Європі на початку XIX століття Великобританія має довгу історію розвитку акціонерних компаній. Незважаючи на це, тільки близько 5% дорослого населення є прямими власниками цінних паперів навіть після проведення серії державних програм приватизації в 1980-х і 90-х роках. Однак розмір заощаджень, що перебувають у руках страхових компаній, часток пенсійних фондів і груп керування фондами значно зріс у міру того, як це консервативне населення стало використати надлишки особистих доходів на забезпечення свого майбутнього на довгий строк.
Компанії, що бажають випустити акції для обігу на ринку, повинні дотримувати Закону про компанії і його вимоги по фінансовій звітності, які входять у сферу відповідальності Департаменту торгівлі й промисловості (DTI), а не основного органа регулювання по цінних паперах - Комісії з коштовних паперів і інвестицій (SIB). На британському ринку існує тільки один "Уповноважений орган по листингу" по термінології Директиви ЄС, а саме - Лондонська фондова біржа, що у свою чергу встановлює строгі вихідні й постійно чинні правила по розкриттю інформації для таких компаній. Як і в США, біржі не мають монополії на висновок угод, але обсяг торгівлі на позабіржовому ринку не дуже великий. Як і в багатьох інших країнах, у Великобританії існує ринок другого рівня для акцій, які не відповідають строгим вимогам по лістингу на Фондовій біржі: такий ринок зветься Альтернативного інвестиційного ринку (AIM).
Більшість угод укладається по телефоні між членами біржі, але слід зазначити, що британська система у великому ступені опирається на участь маркет-мейкерів і, отже, по суті є системою, заснованої на котируваннях. Нова біржа Трейдпойнт із електронною системою торгівлі, підтримувана інституціональними інвесторами, була створена на початку 1990-х років, але на її частку доводиться менш 1% обсягу торгівлі. На відміну від американського ринку, від брокерів не потрібно висновку угод по "найкращій" ціні всіх бірж, але тільки тих бірж, членом яких є брокер.
Регулювання ринків засноване на так званому саморегулюванні; введенню нових правил передує значний обсяг консультацій, хоча умови на ньому усе ще майже такі ж строгі, як і на ринках США. Найважливішими аспектами є обіг з коштами клієнтів і стандарти і якість консультування по інвестиціях. Данія, Голландія й Ірландія були єдиними країнами, які разом з Великобританією повністю виконали вимоги Директив ЄС по інвестиційних послугах і достатності капіталу до спочатку призначеного кінцевого строку 1 січня 1996р.
Розрахунки по британських акціях проводяться на п'ятий день після дня висновку угоди (T + 5) на основі щоденного виконання, але планується скоротити цей графік до (T + 3) після повного введення електронної бухгалтерської системи перекладів, CREST, очікуваного в 1998р.
Японський ринок акцій є другим по розмірі у світі. Маркетинг і техніка продажів у цій частині Азії показали, що в чинність своєї відносної схильності до спекуляцій місцеве населення було особливо розташоване до варіанта вкладення коштів в акції. Цьому також сприяли величезні успіхи японської промисловості й своєрідна японська філософія бізнесу, що з'явилися важливим фактором успіху як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.
» следующая страница »
1 ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132 ... 193