У приймаючій країні повинні бути добре усвідомлені можливі ускладнення взаємовідносин інвестора з місцевим політичним оточенням. Міжнародні корпорації можуть організувати тиск на уряд приймаючої країни і залучити її в конфронтацію. Вони можуть також підкупити місцевих політиків і фінансувати змови проти уряду.
Загалом у приймаючих країнах небагато причин обмежувати потік прямих інвестицій порівняно з країною базування (статистичні вигоди перекривають політичні небезпеки).
Аналіз діяльності ТНК і теорій прямих іноземних інвестицій дозволяє виділити наступні основні джерела ефективної діяльності ТНК (порівняно з чисто національними компаніями):
- використання переваг володіння природними ресурсами (або доступу до них), капіталом і знаннями, особливо результатами НДДКР, перед фірмами, що здійснюють свою підприємницьку діяльність в одній країні і що задовольняють свої потреби в закордонних ресурсах тільки шляхом експортно-імпортних операцій;
- можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах з урахуванням розмірів їх внутрішнього ринку, темпів економічного зростання, ціни і кваліфікацій робочої сили, цін і доступності інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, а також політико-правових чинників, серед яких найважливішим є політична стабільність;
- можливість акумулювання капіталу в рамках всієї системи ТНК, включаючи позикові кошти в країнах розташування зарубіжних філіалів, і використання його в найбільш вигідних для компанії обставинах і місцях;
- використання з своєю метою фінансових ресурсів усього світу. Джерелами їх фінансування виступають не тільки і не стільки головні американські компанії, скільки фізичні і юридичні особи з приймаючих третіх країн. Для цього зарубіжні філіали ТНК широко використовують позики комерційних і фінансових інститутів приймаючої держави і третіх країн, а не тільки країн базування материнської компанії;
- постійна інформованість про кон’юнктуру товарних, валютних і фінансових ринків у різних країнах, що дозволяє оперативно переводити потоки капіталів у ті країни, де складаються умови для отримання максимального прибутку, і одночасно розподіляти фінансові ресурси
з мінімальними ризиками (включаючи ризики від коливання курсів національних валют);
- раціональна організаційна структура, яка знаходиться під пильною увагою керівництва ТНК та постійно удосконалюється;
- досвід міжнародного менеджменту, включаючи оптимальну організацію виробництва і збуту, підтримку високої репутації фірми. Джерела ефективної діяльності цього типу динамічні: вони звичайно збільшуються в міру зростання активів компанії і диверсифікації її діяльності. При цьому необхідними умовами реалізації цих джерел виступають надійний і недорогий зв’язок головної компанії із зарубіжними філіалами, широка мережа ділових контактів зарубіжного філіалу з місцевими фірмами приймаючої країни, вміле використання ними можливостей, що надаються законодавством цієї країни.
Тактика ТНКу країнах, шорозвиваються. ТНК відрізняються надзвичайною гнучкістю та маневреністю за умов нових економічних, політичних, соціальних та національних змін, які виникають у країнах, які розвиваються.
В останні роки ТНК, проникаючи і закріплюючись на ринках країн, що розвиваються, використовують такі форми проникнення, як створення спільних і акціонерних компаній, налагодження організаційних, технологічних зв’язків, що забезпечують суттєвий вплив при мінімальних матеріальних, фінансових і трудових затратах.
Практика укладання різного роду контрактів ТНК з промисловими й іншими місцевими компаніями, в яких вони юридично не мають права контролю, отримуєвсе більший розвиток. Це, так зване, підприємництво без капіталів представляє собою нову форму бізнесу і включає торгівлю технологій, ноу-хау, укладання управлінських контрактів, угод про технічну допомогу.
» следующая страница »
1 ... 106 107 108 109 110 111112 113 114 115 116 ... 169