Величезна політична постать Черчілля, яка в період війни височіла поряд з фігурами Рузвельта і Сталіна, була такою може саме тому, що він, будучи послідовним борцем проти комунізму
, зумів в період страшної війни і небезпеки для людства об’єднати зусилля антифашистських сил у боротьбі проти гітлерівської Німеччини і високо оцінити в тій війні роль Сталіна
, а після війни знову стати одним з найпослідовніших борців проти комуністичної загрози. Використовуючи свій світовий авторитет, Черчілль, вже не будучи британським прем’єром, прибув до Сполучених Штатів для організації спільного англо-амери- канського, а може й усього західного опору, наступу радянського комунізму.
Отже, 5 березня 1946 р. Черчілль у супроводі Трумена прибули в м. Фултон (штат Міссурі) і виступив у Вестмінстерському коледжі із знаменитою промовою, яку в СРСР сприйняли, як заклик до «холодної війни». Вперше після війни Черчілль говорив про загрозу Заходу з боку СРСР, який відгородився від вільного світу «залізною завісою» і публічно закликав англомовні держави і Західний світ об’єднатись проти «радянського експансіонізму», підтримував політику «стримування»
.
В радянській історіографії ініціатива Кеннана—«стримування» і фул- тонівська промова Черчілля розцінювались як ідентичні акти, що були чимось на зразок проголошення «холодної війни». Слід зазначити, по- перше, що політика «стримування» в практичному плані по різному розумілась американською стороною і Черчіллем. Якщо «стримування» по-американськи в кінцевому розвитку розумілось як ліквідація комунізму, то Черчілль мав на увазі обмеження радянського впливу межами СРСР, в крайньому випадку ще певними районами Європи. Домогтися цього він вважав за можливе шляхом переговорів з використанням таких переважаючих аргументів Заходу, як монополія на атомну зброю, економічна та фінансова могутність тощо. Така позиція Черчілля підтверджувалась його подальшими виступами у валійсь- кому містечку Лландундо 9 жовтня 1948 р., в британському парламенті в 1950р.
По-друге, розглядати ідею «стримування» Кеннана і виступ в Фул- тоні Черчілля як причину початку «холодної війни», невірно. Це не причина, а наслідки тієї політики, яку проводив Радянський Союз з просування свого впливу (читай — соціалізму) за межі СРСР.
Доктрина Трумена
Новий державний секретар США Дж. Маршалл за часи свого перебування в Китаї переконався, що економічно-фінансовий фактор має відігравати головну роль в суперництві США з СРСР. Оскільки військове суперництво, тобто війна, було дуже небезпечним і не давало Сполученим Штатам гарантії в перемозі над СРСР, то в подальшому суперництві американська сторона обрала фінансово-економічну форму боротьби, де Сполучені Штати мали безперечну перевагу.
12 березня 1947р. Трумен виступив в конгресі з промовою, в якій виклав шляхи здійснення політики «стримування»: це було не застосування збройної сили для відсічі загрози просування комунізму, а масована фінансова допомога країнам, де була небезпека посилення лівих. Він запропонував перш за все надати таку допомогу Греції і Туреччині, які звертались до США про допомогу. Трумен підкреслював, що йдеться не про доброчинну і не про економічну акцію, а про військову допомогу, яка надаватиметься цим державам і матиме політичне значення. Суть такого не розтлумачувалась, але було зрозуміло, що йдеться про перетворення цих двох держав, розташованих поблизу СРСР, на американські військові бази. Підставою для такої допомоги стяла заява Великобританії від 21 лютого 1947 р., що вона не може більше підтримувати грецький уряд і змушена вивести з Греції свої війська. Трумен вказав і суму допомоги — 400мільйонів доларів. Щоб переконати конгресменів у необхідності розкошелитись, Трумен указав, що друга світова війна обійшлась Сполученим Штатам в 341 млрд доларів, а допомога Греції і Туреччині, що й було суттю доктрини Трумена, складе лише одну тисячну частку тієї суми.
» следующая страница »
1 ... 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 ... 187