Різниця між світовим господарством і світовим ринком полягає в тому, що світове господарство являє собою високу стадію розвитку ринкової економіки, для якої притаманним є не стільки міжнародний рух товарів, скільки міждержавне переміщення факторів виробництва.
Світове господарство — це ринкова система, в якій залежності від об’єкта купівлі—продажу відокремлюють три великих групи світових ринків: товарний, грошовий і ринок праці.
Мал. 10.2. Структура світового ринку
До складу світового товарного ринку входять: ринок споживчих товарів, ринок засобів виробництва і ринок послуг.
Світовий ринок споживчих товарів за товарно—галузевою структурою об’єднує ринки продовольчих і непродовольчих товарів, ринок житла, ринок споруд невиробничого призначення.
Світовий ринок засобів виробництва складається з ринків споруд виробничого призначення, засобів праці, сировини, корисних копалин, матеріалів, енергії й інших видів продукції виробничого призначення.
Світовий ринок послуг охоплює ринки лізингових, транспортних, інжинірингових, страхових, туристичних, рекламних та інших послуг, а також ринок ліцензій і ноу-хау.
Світовий фінансовий ринок в основному обслуговує рух реальних товарно-матеріальних цінностей. До його складу також входять інвестиційні, грошові та ринки позичкових капіталів.
Світовий інвестиційний ринок — це вкладення капіталу в створення або придбання за кордоном підприємств (об’єктів) виробничо-господарського призначення.
На світовому ринку позичкових капіталів пропонується на тимчасове використання за плату різноманітні платіжні засоби (гроші, цінні папери). Цей ринок здійснює акумуляцію і перерозподіл грошових ресурсів у світовому економічному просторі.
Світовий грошовий ринок утворює систему відносин з обміну іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті за вільними ринковими цінами.
Об’єктом купівлі—продажу на міжнародному ринку праці є іноземна робоча сила. Цей ринок складається зі світового ринку кваліфікованих робітників, світового ринку некваліфікованих робітників і світового ринку спеціалістів.
Суб’єктом міжнародних економічних відносин на макроекономіч- ному рівні виступають окремі громадяни, фізичні особи, підприємства і фірми, що здійснюють зовнішньоекономічні операції.
На макроекономічному рівні суб’єктами виступають національні господарства, що регулюють і безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. В ньому також беруть участь міжнародні економічні організації і наднаціональні інститути.
Міжнародні економічні відносини являють собою особливу підсистему в межах загальної системи економічних відносин. Основна особливість цих відносин полягає в тому, що вони здійснюються між суб’єктами різних країн.
Світовий ринок як система економічних відносин виконує такі функції:
• оптимізація використання факторів виробництва в світовому просторі;
• інформує виробників і споживачів про наявність і ціну товарів;
• дає об’єктивну оцінку виробничої діяльності з позицій міжнародних стандартів і критерії якості товару.
Як висновок можна сказати, що світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:
• є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;
• виявляється у міждержавному переміщення товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;
» следующая страница »
1 ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111 ... 215