Методологія та організація наукових досліджень

Після конспектування матеріалу слід перечитати його зно­ву, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конс­пекти, де розглянуто кілька питань з теми дослідження.

Правильна та логічна структура курсової (дипломної) робо­ти — це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може тривати про­тягом усієї роботи над дослідженням. Попередній планроботи треба обов’язково показати науковому керівникові, оскільки може ста­тися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту курсової (дипломної)робо­ти, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить про­блему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та система­тизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) — окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба визначити його го­ловну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези слід підтверд­жувати фактами, думками різних авторів, результатами анкету­вання та експерименту, аналізом конкретного практичного до­свіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без до­статнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов’язані між собою логічно, увесь текст підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких про­водиться дослідження. Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допо­може оволодіння студентом основними методами дослідження: спостереженням, експериментом, бесідою, анкетуванням, інтер­в’ю, математичними методами обробки кількісних даних, мето­дом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визна­чити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для науко­вої характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних мате­ріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи). Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядають­ся, простежити зміни, що сталися в роботі установ протягом ос­танніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспек­тиви подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподілив­ши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння тощо, що дозволить зробити конкретні виснов­ки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне завдання курсо­вого (дипломного) дослідження: поєднати різні роз’єднані знан­ня в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфе­ри діяльності.

На закінченому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопра­цювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підго­товка роботи до захисту.

 

« Содержание


 ...  83  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я