Методологія та організація наукових досліджень

Основні вимоги до реферату й анотації на друковану про­дукцію і ненадруковані документи — це відповідність стилю, ре­ферат має включати заголовок (як правило, що збігається з заго­ловком первинного документа) і текст реферату.

Текст реферату включає тему, предмет (об’єкт), характер і мету роботи, методи проведення роботи (для нових методів дається опис, а широковідомі тільки називаються), конкретні результати роботи (теоретичні, експериментальні, описові), при цьому пере­вагу віддають новим і перевіреним фактам, результатам довго­термінового значення, відкриттям, важливим для рішення прак­тичних питань, висновки (оцінки, пропозиції), прийняті і відки­нуті гіпотези, описані в первинному документі, характеристику сфери застосування результатів. Середній обсяг реферату залеж­но від первинних документів повинен мати друкованих знаків: 500 — для заміток і коротких повідомлень; 1000—для більшості статей, патентів; 2500—для документів великого обсягу.

Основні вимоги до науково-технічного оформлення звіту викладені у державних стандартах.

У текст звіту входять: постановка задачі і формулювання тех­нічного завдання, аналіз відомих методів і способів його розв’я­зання, обґрунтування прийнятого рішення за методами (способа­ми) розв’язання задачі, розрахунки і результати експериментів (наводяться у формі, що дає можливість читачу проаналізувати достовірність отриманих результатів), висновки із співставлен- ням і аналізом отриманих у процесі дослідження теоретичних і експериментальних даних, заключення з оцінкою результатів і рекомендаціями щодо їхнього використання.

Практика свідчить про те, що приблизно 1/6 даних, що містяться в звіті, надаються споживачам у вигляді видань, інша їхня частина зберігається в архівах установ і організацій. З цим пов’язана необхідність обов’язкової реєстрації й обліку всіх НДР з усіх областей науки і техніки.

Про результати, отримані при виконанні тієї чи іншої нау­ково-дослідної теми, слід інформувати наукову громадськість. Цієї ж мети (крім можливості додаткової оцінки) дотримується ВАК України, що встановив обов’язкове попереднє розсилання авторефератів перед захистом кандидатських і докторських ди­сертацій.

Слід зазначити, що наукова інформація має властивість ку- мулятивності, тобто зменшення її обсягу шляхом більш коротко­го, узагальненого викладу при переході від документів, що фіксу­ють результати експериментів, до науково-технічного звіту, ста­тей, оглядів, монографій, підручників, довідників. У кожній наступній ланці цього ланцюжка та сама інформація, що виникла на етапі дослідницької діяльності, представляється в більш ущі­льненому вигляді. У кожен наступний документ включається не вся створена на етапі дослідження інформація, а тільки найбільш важлива, актуальна, «відстояна», найбільш пристосована до чи­тацького призначення підготовлюваного документа. Таке фор­мування науково-технічної інформації досягається шляхом її згортання. Це сукупність операцій аналітико-синтетичної пере­робки документів, метою яких є створення вторинних документів або вираження змісту вихідного тексту в більш економічній формі при збереженні або деякому зменшенні його інформативності в похідному тексті. Істотно, що в процесі зменшення не просто ско­рочується текст, а саме «згортається», причому так, щоб мати мож­ливість потім знову його розгорнути на основі збережених »змісто­вих віх», «опорних пунктів». (Так діють, наприклад, при скла­данні індивідуального конспекту, у який включається зазвичай те, що згодом дозволяє думкою відновити констатуємий текст.)

Важливим етапом роботи над рукописом звіту чи іншого матеріалу, що готується до друку, є редагування даної праці, що здійснюється спочатку автором при роботі над рукописом (ав­торський етап видавничого процесу) і потім редактором (редак­ційний етап видавничого процесу).

 

« Содержание


 ...  124  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я