ІЗ.Ініціатива.
14. Єднання персоналу.
Файолівська концепція адміністративного управління підприємством передбачає:
• здійснення заходів щодо набору і навчання потрібного персоналу, що мовою А. Файоля означає реалізацію процесу побудови соціального організму, усередині якого виникає спеціалізований організаційний простір, пристосований для виробництва визначених видів продукції;
• створення ефективної “адміністративної машини”. Ця “механічна конструкція” складається з елементів двох типів: ієрархії “послідовних керівників” які виконують функції “адміністративних коліс”, що передають рух на нижче- стоящі рівні управління і „головного штабу”. Виражаючи сучасною мовою тут мова йде про формування організаційної структури управління підприємством. І хоча А. Файоль у своїй роботі не використовує такого виразу, однак неважко здогадатися, що автор має на увазі або лінійну, або лінійно штабну структури управління. На це вказуює ієрархія органів управління, опис їхніх службових повноважень, перевага принципам єдиноначальності (“єдності керівництва” і “єдності управління”) і “одноособовість дії”, виконавські рольові завдання “головного штабу” (“головний штаб” стоїть поза ієрархією. Призначення цього органу бути в допомогу начальникові при виконанні ним його особистої роботи”), а також лише технічна структура штабного персоналу (“секретарі, фахівці, консультанти (інженери, юристи, фінансисти, рахівники)”);
• і, нарешті, належне виконання адміністративних дій, завдяки яким активізується трудова діяльність персоналу, забезпечується необхідна погодженість, потрібна спрямованість і динаміка різних видів робіт.
Тим часом ще одним невід’ємним компонентом його системи, на наш погляд, нітрохи не менш значимим, є адміністративна дія. А. Файоль одним з перших висунув припущення про те, що не тільки фізичні зусилля робітників, але насамперед організаційні дії менеджерів є вирішальним чинником одержання потрібного економічного результату в умовах застосування колективної праці. Тобто тоді, коли відбулася фізична взаємодія її частин, що зливаються в єдине ціле під впливом вищої організаційної сили. У такий спосіб визнання адміністративної дії в якості найважливішого продуктивного ресурсу стало значним проривом у теорії організації, заслуга здійснення якого по праву належить А. Файолю. Так що ж таке адміністративна дія? Як думає А. Файоль це та сила, яка “додає активність всім елементам” організаційної системи, яка надає руху персоналові підприємства його матеріальним й енергетичним ресурсам. Адміністративна дія говорячи словами Файоля — це обов’язок “усувати нездатних”, “подавати гарний приклад”, “робити періодичні огляди підприємства”, “улаштовувати наради зі своїми співробітниками”, “домагатися щоб серед персоналу панував дух дієвості ініціатива і свідомість боргу” тощо. Але для того, щоб воно виявилося можливим потрібні: метод, компетентність, час, воля і фінансові ресурси. Метод управління, по Файолю, досить докладно відбитий у його принципах і в описі елементів технології управління.
Проблему об’єднання зусилль вищестоячих і нижчестоячих рівнів управління, а також ефективні взаємодії фахівців різних функціональних служб його послідовники в основному намагалися вирішити шляхом модернізації організаційних структур управління. Думаючи при цьому. що в міру росту розмірів підприємства самий кращий спосіб підвищити результативність організаційних рішень — це передати право їхнього вибору і реалізації тим фахівцям, які володіють самою повною інформацією про ті чи інші причини поведінки споживачів. Саме в цьому напрямку й в основному розвивалася концепція адміністративного управління А. Файоля. Завдяки зусиллям практиків у XX столітті вона поповнилася лінійно функціональною, функціональною і дивізіональ- ною моделями управління. А в середовищі вчених найбільшу популярність набула теорія так званих гнучких організаційних структур.
» следующая страница »
1 ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176 ... 445