Маркетинг

Тема 2 Маркетинг як мобільна система

2.1.   Системний підхід до організації маркетингу підприємств

2.2.  Функції маркетингу

2.3.  Поняття маркетингового середовища

2.4.  Фактори макросередовища

2.5.  Фактори мікросередовища

2.6.  Фактори внутрішнього середовища

2.1.    Системний підхід до організації маркетингу підприємства

Складність та динамічність сучасної виробничо-комерційної діяльності зумовлюють системний підхід до організації маркетин­гу підприємства.

При вирішенні завдань маркетингу з позиції системного підходу можна виділити методологічну частину, в якій концент­руються системні принципи, які визначають специфічний спосіб вивчення реальності.

Загальна теорія систем — це науковий напрямок, пов’яза­ний з розробкою сукупності філософських, методичних і при­кладних проблем аналізу та синтезу складних систем похідної природи.

Система — це сукупність взаємопов’язаних між собою частин, елементів, які утворюють єдине ціле, і спільно діють для досягнен­ня поставленої мети.

Елемент — це частина системи, яка умовно неподільна на скла­дові частини.

В літературі терміни «складна» і «велика» система часто вжи­ваються як синоніми. В обох випадках мається на увазі, що в до­слідженнях не завжди є можливим цілком охопити систему, яка вивчається, побудувати її повну, вичерпну модель.

Складна система — це система з розгалуженою структурою та значною кількістю взаємопов’язаних елементів, які, в свою чер­гу, є простими системами.

Велика система — це складна система, яка має деякі додаткові ознаки, а саме: наявність підсистем, велику кількість внутрішніх та зовнішніх зв’язків, наявність елементів самоорганізації.

На підсистеми може бути розбита як велика, так і складна підсистема, але процедури розкладу і наступного об’єднання для них неоднакові.

Таким чином, система — це перш за все, деякий об’єкт вив­чення, який володіє цілісністю (або розглядається як ціле), об’єкт може бути матеріальним (реальним), абстрактним, а може бути сукупністю матеріальних і абстрактних утворень

Другою необхідною умовою існування системи є наявність деякої характеристики, цілі, критерію якості, які визначають існу­вання об’єкту як системи.

Третьою необхідною умовою існування системи є вимога, щоб вона була частиною, підсистемою деякої великої системи, входи­ла в іншу систему.

Четвертою і останньою умовою, необхідною для існування системи, є вимога, щоб об’єкт, який розглядається як система, розбивався на частини, містив в собі підсистеми.

Класифікація систем за структурами призводить з одного боку, до виділення різноманітних видів ієрархічних структур, з іншого — до виділення систем з детермінованими і стохастичними зв’язками. їх класифікація носить досить умовний характер, межі між окремими типами розписуються і визначаються переважно відношенням дослідника до системи, яка вивчається, а не реаль­ною дійсністю (рис. 2.1).

Логістичні системи бувають складні, динамічні, стохастичні, відкриті, ті, що адаптуються. Організація систем — це внутрішня упорядкованість, узгодженість взаємодії елементів. Структура си­стеми — сукупність внутрішніх та зовнішніх стійких зв’язків між елементами системи, яка визначає її основні властивості. Зв’язки

—це те, що поєднує об’єкти і властивості в системному процесі в єдине ціле. Властивості—це якість параметрів об’єкту, зовнішній вияв того способу, за допомогою якого формується знання про об’єкт.

Гомеостатична Рис. 2.1. Ознаки класифікації систем

Для того, щоб вважатися системою, вона повинна володіти певними властивостями (рис. 2.2).

Основні властивості системи

_І Цілісність, А Зв’дзки ^ Організація ^ неподільність ■   І           І

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27  ... 182