Історія економічних учень

Ідеї В. Вікрі, його модель були згодом використані іншими економістами для розробки аналогічних моделей, зокрема для розмі­щення державних замовлень. Зроблений В. Вікрі аналіз має значення не лише для теорії аукціонів, а й для розробки механізмів розподілу ресурсів за умов створення соціально необхідних стимулів.

Іншим, не менш важливим об’єктом досліджень В. Вікрі, в якому використовуються принципи асиметричної інформації, стали проблеми формування податків на доходи в умовах існуючої зайнятос­ті, розробка оптимальної податкової моделі. У своїх працях вчений наголошував, що така модель повинна сприяти досягненню максималь­ного результату для кожного, причому в умовах асиметричної інфор­мації уряд не має даних про можливість та ефективність роботи окре­мого індивіда. У своєму обґрунтуванні Шведська королівська академія зазначила, що модель аукціону (Auktions-Modell) В. Вікрі може бути взірцем для аукціонів державних паперів.

1997        р. За розробку нового методу визначення

________ вартості похідних цінних паперів_________________________

Роберт Мертон (н. 1944 р.),

Гарвардський університет, Кембридж, США

Американський економіст. Р. Мертон (Merton) народився 31 лип­ня 1944 р. в Нью-Йорку. Навчався в Колумбійському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті.

У 1970 р. захистив докторську дисертацію на тему “Теорія аналітичного оптимального регулювання в імовірнісній та неймовірніс- ній економіці”. У працях “Вибір портфеля тривалого терміну дії за умов невизначеності: випадок безперервного часу”(1969 р.) та “Опти­мальна сфера споживання і портфель правил в моделі безперервного часу” (1971 р.) Р. Мертон вперше проаналізував індивідуальні спожив­чі та інвестиційні рішення, що приймаються в безперервному часі.

Він науково обґрунтував узагальнення, згідно з яким ринкова рівновага - не обов’язкова умова для оцінки опціону, а є достатньою умовою, якщо не існує можливостей для здійснення арбітражної операції.

Для оцінювання акціонерних опціонів Р. Мертоном була вдос­коналена формула Блека-Скоулза, яка використовується на фондовій біржі з 1973 р.

Майрон Самуель Шоулз (н. 1941 р.),

Стенфордський університет, США

М. Шоулз - почесний доктор Католицького університету Лувена, Паризького університету та університету Мак-Мастера. Народився 1 лип­ня 1941 року в м. Тіммінсі (провінція Онтаріо, Канада). У 1962 р. за­кінчив університет Мак-Мастера в м. Гамільтон. Працюючи над док­торською дисертацією, дослідив ціноутворення фінансових активів, арбітражні операції на різних біржах, прагнув визначити форму кривої попиту в торгівлі цінними паперами. Серйозну підтримку в цій роботі отримав від майбутнього нобелівського лауреата М. Міллера.

Перейшовши до Чиказького університету, М. Шоулз починає досліджувати ефекти оподаткування фінансових активів, дивідендів від цінних паперів, взаємодію стимулів і податків у торгівлі різними видами цінних паперів. Проведені спільно з Ф. Блеком на початку 70-х ро­ків ХХ ст. наукові дослідження слушно вважаються новаторськими, оскільки допомогли вирішити давні питання в галузі теорії фінансів, збагатили економістів новими підходами щодо роботи з фінансовим ризиком як у теорії, так і на практиці. Їх метод спричинив інтенсивне розширення ринків вторинних (похідних) цінних паперів за останню чверть століття. Саме за розробку в співавторстві з Ф. Блеком нового методу визначення вартості цих паперів М. Шоулзу була присуджена Нобелівська премія (цією премією учених відзначають лише за життя, а Ф. Блек помер у серпні 1995 р.).

М. Шоулз і Ф. Блек розробили метод визначення вартості оп- ціону, що не потребує використання конкретної величини премії за ризик. Цю ідею закладено у спеціальній формулі, яку Ф. Блек і М. Шо­улз вперше обґрунтували у праці “Утворення цін на опціони і пасиви корпорацій” (1973 р.). Ця формула оцінює “справедливу вартість” оп­ціону. Модель використовується у прийняті інвестиційних рішень, але не гарантує прибутку на опціонних торгах. Аналогічний метод може бути використаний для оцінки страхових контрактів та гарантій. Ще однією сферою застосування методу Блека-Шоулза-Мертона вважа­ється прийняття рішень про інвестиції. Банки, зокрема інвестиційні, теж використовують метод Блека-Шоулза-Мертона для визначення вартості нових фінансових інструментів, а також створюючи такі ін­струменти на замовлення з урахуванням можливих конкретних ризи­

 

« Содержание


 ...  95


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я