Інвестознавство

Важливу роль у вирішенні питання оцінки ефективності інвести­ційного проекту відіграє врахування зміни вартості грошей у часі, а також інші фактори. Деякі з цих факторів піддаються тільки змістов­ному (а не формальному) обліку.

Планування інвестицій, визначення їх доцільності, прибутковості завжди є прогнозуванням майбутніх доходів і витрат, тобто грошових потоків. У розрахунках при оцінці порівняних обсягів коштів, що роз­ділені між собою часом, треба враховувати зміну їх вартості.

У загальному вигляді зміна вартості грошей у часі визначається за формулою:

F_t = P (1+r),

(11.2)

де , Р — вартість суми грошей відповідно у майбутньому і сьо­годні;

(1 + г) — коефіцієнт компаундингу;

г — банківська річна ставка;

1 — порядковий номер року (починаючи з наступного за поточ­ним), якому відповідає значення Р.

Такий перехід від оцінювання вартості грошей сьогодні до їх вар­тості в майбутньому називається компаундуванням.

Зворотний процес отримання сьогоднішнього еквівалента вартості коштів, що мають бути в майбутньому, називається дисконтуванням.

Загальна формула приведення обсягу коштів майбутнього періо­ду (Б₍) до еквівалентного обсягу поточного року (Р) має такий вигляд:

(11.3)

Р = F_t /(1+ r)‘,

де г — ставка дисконту;

1/(1+г) — коефіцієнт дисконтування.

Якщо рівень г прогнозується змінним для різних років, то форму­ла приведення обсягу грошових надходжень у році і до поточного року матиме вигляд:

(11.4)

P = F,/{(l + r₁)(l + r₂)...(l + r_<)}.

Основним принципом оцінювання ефективності інвестицій є по­рівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Обґрунтовую­чи економічну ефективність інвестиційних проектів, застосовують комплекс показників, що відображають різні аспекти вже зазначеного принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій.

З позицій експертної оцінки реалізація інвестиційного проекту може бути представлена у вигляді двох взаємозалежних процесів:

•      вкладення коштів у інвестиційний проект;

•      одержання доходів від вкладених коштів.

При цьому безпосереднім об’єктом фінансового аналізу і визна­ченням економічної ефективності інвестиційного проекту є прямі фінансові потоки (т.зв. cash flow — потоки готівки). При розрахунку прямих фінансових потоків варто мати на увазі принципову відмінність понять припливів і відтоків реальних грошей від понять доходів і ви­трат. Існують визначені номінальні-грошові витрати, такі як знецінен­ня активів і амортизація основних засобів, що зменшують чистий дохід, але не впливають на потоки реальних грошей, тому що номінальні гро­шові витрати не припускають операцій по перерахуванню грошових сум.

Усі витрати віднімаються з доходів і впливають на суму чистого прибутку, але не при усіх витратах потрібно реальне перерахування грошей. Такі витрати не впливають на потік реальних грошей.

З іншого боку, не всі грошові виплати (що впливають на потік ре­альних грошей) фіксуються як витрати. Наприклад, покупка товарно- матеріальних цінностей пов’язана з відтоком реальних грошей, але це не є витратою.

Для переходу до викладення порядку розрахунку фінансових по­токів та їх показників введемо умовні позначення:

Р — обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об’єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

В_і — обсяг інвестицій, що потрібні для введення об’єкта в експлу­атацію (інвестиційні витрати);

В_е — обсяг поточних витрат діючого об’єкта, необхідних для ви­робництва товарів чи послуг, що виробляє створений об’єкт (витрати експлуатаційні);

А₍ — величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій;

Т — кількість років життя проекту (експлуатація об’єкта та отри­мання доходів від інвестицій);

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199  ... 224