Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

Поточна ситуація (характеризується поточний рівень готовності України виконати відповідні зобов’язання у конкретній сфері для досяг­нення головної мети — набуття членства в ЄС. Визначається поточний ступінь відповідності нормативно-правових документів України базовим нормам ЄС);

Короткострокові (2000 — 2001роки), середньострокові (2002 — 2003 роки) та довгострокові (2004 — 2007роки) пріоритети (сформульовано верхній рівень цілей, яких слід досягти у відповідний термін, крім кон­кретних організаційних заходів щодо реформування окремих сфер су­спільного життя країни; визначено найважливіші напрями адаптації за­конодавства України до законодавства ЄС);

Інституційні потреби, фінансові потреби (дано оцінку ресурсів, не­обхідних для реалізації визначених пріоритетів).

У зв’язку з цим проводиться значна робота по гармонізації законо­давства України з нормами і стандартами ЄС і Євроатлантичної спільно­ти. Умови прийняття країн Центрально-Східної Європи до ЄС були сфор­мульовані в Копенгагені в червні 1993 року і отримали назву „копенга­генські критерії”:

-  політичні критергїпередбачають стабільність інституцій, які забез­печують демократію, верховенство закону, права Людини і захисту інте­ресів національних меншин;

-  юридичні критерії мають на увазі спроможність взяти на себе зобо­в’язання, що пов’язані з членством в ЄС;

-  економічні критерії вимагають наявності функціонуючої ринкової економіки, а також здатність конкурувати і витримувати тиск ринкових сил на внутрішньому ринку ЄС.

Серед факторів стримування руху України до Європи визначну роль відіграли:

-  невідповідність розвитку демократичних інституцій і стану грома­дянського суспільства європейським стандартам;

-  низький рівень економічного розвитку, повільні темпи реформ, низький рівень ВВП;

-  недосконалість нормативно-правової бази, нерозвиненість базо­вих інституцій економіки, несприятливий інвестиційний клімат, висо­кий рівень корупції;

-  перевага політичних декларацій над практичними заходами, не­послідовність зовнішньої політики.

Аналіз „факторів стримування” дозволяє визначити пріоритетні на­прямки діяльності органів державної влади України з метою реалізації євроінтеграції:

- глибокі структурні перетворення для стабільного зростання еконо­міки на основі європейських стандартів;

- підвищення конкурентної спроможності національного товарови­робника, залучення західних інвестицій;

-  демократизація суспільних відносин; розбудова громадянського суспільства; виконання зобов’язань перед Радою Європи; боротьба з ко­рупцією;

-  вдосконалення державою захисту інтелектуальної власності; при­ведення національної нормативно-правової бази до європейських стан­дартів;

- проведення інформаційно-просвітницької програми щодо євроін- теграції;

- зміцнення двосторонніх контактів із суб’єктами ЄС;

-  активізація участі України в європейських регіональних ініціати­вах;

- участь у будівництві архітектури європейської безпеки;

- поглиблення прикордонної та митної співпраці;

- координація боротьби з організованою злочинністю, відмиванням „брудних” капіталів, незаконною міграцією.

Це вимагає перегляду навчальних програм правової освіти з метою їх адаптації до програм ЄС, дослідження процесів у правовій галузі як у державах-членах, так і державах — кандидатах у члени ЄС. Тому для при­скорення реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Співто­вариства та забезпечення входження до європейського простору і гармо­нізації законодавства України з нормами та стандартами Європейського Союзу у 2000 році було утворено (при Президентові України) Національ­ну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Євро­пейського Союзу (Указ Президента України від 30 серпня 2000 року № 1033). Наступного 2001 року Кабінетом Міністрів затверджено План дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу. Свої галузеві заходи розробили відповідні цен­тральні органи виконавчої влади. Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, наприклад, підготовлено документи, необхідні для приєднання України до Організації економічного співро­бітництва та розвитку (ОЕСР), активізовано роботу місцевих органів ви­конавчої влади у рамках створених єврорегіонів. Зі сфери зовнішньої еко­номічної діяльності цим міністерством було опрацьовано разом із Євро­пейською Комісією перелік заходів, яких має вжити Україна для започаткування консультацій щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Були також розроблені національні стандарти, пов’язані із запровадженням європейських стандартів відповідно до нового підхо­ду ЄС до Плану стандартизації України.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21  ... 224