Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

Розвиток єврорегіонів

Сучасні міжнародні відносини, що складаються, характеризуються інтенсивними інтеграційними процесами, серед яких важливу роль відіграє транскордонне співробітництво. Україна, завдяки вигідному гео- політичному положенню має великі потенційні можливості щодо його розвитку: 19 із 25 її регіонів є прикордонними, а зовнішній кордон — найдовший серед європейських країн. І тому підтримка транскордонного співробітництва прикордонних регіонів є важливим інструментом їх со­ціально-економічного розвитку. Таке співробітництво полягає у різних спільних діях, спрямованих на посилення та поглиблення добросусідсь­ких відносин між територіальними органами влади, які перебувають під юрисдикцією двох або більше договірних сторін, та укладенню з цією метою необхідних угод, а створення єврорегіонів — у запровадженні но­вих форм транскордонного співробітництва адміністративно-територіаль­них одиниць сусідніх держав. Це особливо важливо для України, адже правові засади розвитку єврорегіонів закладено Європейською конвен­цією про основні принципи транскордонного співробітництва між тери­торіальними громадами або органами влади 1980 року, до якої Україна приєдналася у 1993 році. Верховною Радою України також ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування.

В результаті за період з 1993 року створено Карпатський єврорегіон, єврорегіони „Буг”, „Нижній Дунай”, „Верхній Прут”, до функціонуван­ня яких з Української сторони залучені Волинська, Чернівецька, Закар­патська, Івано-Франківська та Одеська області, а від інших держав — ад­міністративно-територіальні одиниці Польщі, Білорусі, Румунії, Словач­чини, Угорщини, Молдови, Австрії, Німеччини, Франції.

У2002 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Програ­му розвитку єврорегіонів. Особлива увага до розвитку єврорегіонів зу­мовлена поступовим наближенням кордону Європейського Союзу до те­риторії України, а також необхідністю виконання стратегічних завдань інтеграції України до ЄС, важливістю розвитку регіонального співробіт­ництва.

Інтеграція в Європейське Співтовариство передбачає проведення активної політики добросусідства. Як показує приклад України, Молдо­ви і Румунії, транскордонне співробітництво стає необхідним інструмен­том як щодо європейської інтеграції, так і щодо економічного та соціаль­ного розвитку, і водночас воно є складовою частиною в цілому добросу­сідських відносин трьох сторін.

На завершальному етапі підготовки до укладання українсько-ру­мунського базового договору румунська сторона виступила ініціатором створення двох єврорегіонів — „Нижній Дунай” та „Верхній Прут”. Та­ким чином, оскільки створення єврорегіонів передбачено базовим полі­тичним договором, підписаним Президентами України, Республіки Мол­дова і Румунії, то вони є не тільки формою міжрегіонального, а й складо­вою міждержавного транскордонного співробітництва.

При створенні єврорегіонів було враховано французько-іспанський договір про транскордонне співробітництво між територіями (1995). Так, Карпатський єврорегіон — це співпраця більше як 50 організацій, які ма­ють широку підтримку на всіх рівнях, від місцевих громад до світового Банку та агентств ООН.

Створюючи єврорегіони, базовий політичний договір між Україною та Румунією вносить новизну, яка є нетиповою для такого виду доку­ментів. Договір фактично заклав юридичні основи для нового виду транс­кордонного співробітництва. Членами єврорегіону “Верхній Прут” стали Чернівецька область України, Белицький і Єдинецький повіти Респуб­ліки Молдова, а також Ботошанський і Сучавський повіти Румунії. При цьому змінився підхід до внутрішньої самоорганізації цих утворень — від обговорення загальних проблем до утворення спільних органів управлін­ня і координації дій, орієнтованих на взаємну реалізацію транскордон­них проектів, а саме: розширення існуючих субрегіональних зв’язків, сприяння розвитку транскордонного співробітництва, розвиток регіону в рамках інтеграції. Завдання такі: розвиток і спільне впровадження пе­редових технологій; активізація та гармонізація діяльності у сферах на­уки, культури, освіти, спорту, розвитку національних меншин.

 

« Содержание


 ...  18  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я