Економічна теорія

—це загальний еквівалент, за допомогою якого насамперед вимірюються вит­рати праці асоційованих виробників, а фінанси—економічний інструмент роз­поділу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу, знаряддя контролю за утворенням і використанням фондів коштів.

Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових доходів і фондів забезпечити не тільки потреби держави і підприємств у коштах, а й кон­троль за витратою фінансових ресурсів.

Фінанси виражають грошові відносини, що виникають між: підприємства­ми в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг; підприємствами і вищестоящими організаціями при створенні цент­ралізованих коштів та їх розподілу; державою і підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні витрат; державою і громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів; підприємствами, грома-

279

дянами і позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів; окремими ланками бюджетної системи; страховими організаціями і підприєм­ствами та населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитку при настанні страхового випадку, а також грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Головним матеріальним джерелом грошових фондів виступає національний дохід країни — нова вартість, або вартість валового внутрішнього продукту за відрахуванням спожитих у процесі виробництва знарядь і засобів виробництва.

Обсяг національного доходу визначає можливості задоволення загально­державних потреб і розширення суспільного виробництва. Саме з урахування розмірів національного доходу і його окремих частин — фонду споживання і фонду накопичення—визначаються пропорції розвитку економіки її структу­ри. От чому у всіх країнах надається важливого значення статистиці національ­ного доходу.

Без участі фінансів національний дохід не може бути розподілений. Фінан­си — невіддільна сполучна ланка між створенням і використанням національ­ного доходу. Фінанси впливають на виробництво, розподіл і споживання і но­сять об’єктивний характер. Вони виражають визначену сферу виробничих відносин і належать до базисної категорії.

За своїм матеріальним змістом фінанси — це цільові фонди коштів у су­купності з фінансовими ресурсами країни. Головна умова зростання фінансо­вих ресурсів — збільшення національного доходу. Фінанси і фінансові ресурси

—                  не тотожні поняття.

Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розк­ривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансова наука вивчає не ресурси як такі, а суспільні відносини, що виникають на основі утво­рення, розподілу і використання ресурсів; вона досліджує закономірності роз­витку фінансових відносин.

Хоча фінанси відносяться до базисної категорії, вони багато в чому зале­жать від фінансової політики, яку здійснює уряд.

Фінанси — це насамперед розподільча категорія. З їх допомогою здійснюється повторний розподіл або перерозподіл національного доходу. У 1960-1990 рр. частка національного доходу, що перерозподіляється через усі ланки фінансової системи, різко зросла: з 9-18% напередодні Першої світової війни до 35-50% і більш у даний час.

Соціально-економічна сутність фінансових відносин полягає в дослідженні

—за рахунок кого держава одержує фінансові ресурси й у чиїх інтересах вико­ристовує ці кошти.

В процесі історичного розвитку сутність перерозподільчих процесів знач­но змінилася. У XIX ст. в умовах жорсткої виробничої експлуатації широкі на­родні маси несли й основний тягар фінансової експлуатації.

280

Гігантський розвиток продуктивних сил у XX ст., особливо у другій його половині, розширення функцій держави, демократизація громадського життя в країнах з розвинутою ринковою економікою обумовили істотні зміни в сфері державних фінансів. Вони виявилися в тому, що значна частина ресурсів, які мобілізуються урядом, стала перерозподілятися на користь широких прошарків населення. Це насамперед виявилося в значній частці ресурсів, що спрямову­ються на соціальні цілі. У зв’язку з вимогами науково-технічної революції особ­ливо зросли витрати на освіту. У ряді країн, наприклад у Великій Британії, була націоналізована охорона здоров’я і створена Національна служба охорони здо­ров’я. Одержали значний розвиток позабюджетні соціальні фонди.

 

« Содержание


 ...  220  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я