Економічна теорія

Розглядаючи процес нагромадження, слід підкреслити його безпосередній зв’язок із структурними зрушеннями в пропорціях суспільного відтворення. Структура економіки кожної країни поступово змінюється під впливом вимог нових часів та відповідно до конкретних завдань, що вирішує держава на пев­ному етапі свого розвитку. Темп і напрямок структурних зрушень повністю за­лежать від обсягу та структури здійснюваних капіталовкладень.

228

Об’єктивною основою структурних змін в економічних системах висту­пає науково-технічний прогрес. Наукові відкриття та запровадження їх у ви­робництво не тільки змінюють вигляд традиційних галузей промисловості, а й приводять до утворення принципово нової галузевої структури суспільного гос­подарства. Традиційні галузі постійно модернізуються та поступово зменшу­ють свою питому вагу у загальному обсягу виробництва, поступаючись місцем новим, більш сучасним галузям, породженим науково-технічним прогресом. Така еволюція структури суспільного господарства можлива тільки завдяки змінам, що відбуваються у процесі нагромадження. Коригуючи структуру кап­італовкладень, держава має змогу поступово змінювати обличчя своєї економ­іки.

Загальною тенденцією структурних зрушень, що відбуваються в економі­чно розвинутих країнах, є зменшення питомої ваги галузей сфери матеріаль­ного виробництва стосовно до сфери нематеріального виробництва. Висока продуктивність праці в цих країнах дозволяє дедалі меншою кількістю працю­ючих задовольняти існуючий попит на продукти, що є результатом матеріально­го виробництва. Відповідно дедалі більша частка працездатного населення за­лучається у сферу нематеріального виробництва, що веде до змін у співвідно­шенні між галузями цих сфер на користь останньої.

Оскільки державна інвестиційна політика значною мірою визначає струк­туру капіталовкладень, майбутні зміни в економічній структурі можуть бути прогнозованими. Тобто, відповідно до своїх цілей, держава має змогу впливати на процес нагромадження, спрямовуючи інвестиції у потрібному напрямку. Так можна прискорювати розвиток одних галузей та гальмувати інших.

Необхідність структурних змін визнано сьогодні і для економіки України. Отримана у спадщину від СРСР галузева структура не відповідає сучасним ви­могам економічного розвитку. Передусім привертає нерозвинутість соціальної сфери порівняно із сферою матеріального виробництва. В самому матеріаль­ному виробництві переважають галузі, що виробляють засоби виробництва, а не предмети споживання. Велика питома вага традиційних галузей, що вико­ристовують в основному застарілі технології виробництва.

Пріоритетними, за таких умов, з точки зору інвестиційної політики є: га­лузі соціальної сфери; галузі, що виробляють предмети споживання для насе­лення; галузі, здатні виробляти (за умови їх модернізації) конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. Отже, до найперспективніших галузей сьогодні в Україні відносять: охорону здоров’я та навколишнього середовища, сільське господарство, харчову та текстильну промисловість, машинобудування, мета­лургію, кораблебудування та аерокосмічний комплекс. Першочергова увага з боку держави до вищеназваних галузей може прискорити вихід України із ста­ну кризи, у якій вона перебуває сьогодні, та забезпечити її економічне зростан­ня у майбутньому.

 

« Содержание


 ...  179  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я