Особливе місце серед методів дослідження економічних процесів займає соціально-економічний експеримент. Особливість цього методу полягає в тому, що теорія тут безпосередньо перевіряється практикою. В свою чергу, практичне здійснення експерименту дає новий матеріал для теоретичного осмислення і висування нових гіпотез. Будь-яка теорія може бути остаточно доведена чи спростована тільки практикою, реальною дійсністю. Саме це примушує людей постійно застосовувати цей метод, відшукуючи найбільш ефективні способи використання наявних продуктивних сил. Але слід пам’ятати, що соціально- економічні експерименти, які іноді ставляться над цілими країнами, можуть бути небезпечнішими для їх населення за експерименти з випробування зброї масового знищення. Про це яскраво свідчить досвід соціально-економічних експериментів Мао Цзедуна у Китаї, Пол Пота у Камбоджі та багато інших. Проте ретельно продуманий та підготовлений експеримент часто залишається незамінним методом дослідження економічних явищ. На закінчення слід сказати про деякі логічні пастки, що підстерігають дослідників у галузі економічної теорії. Однією з таких пасток у економічних дослідженнях є припущення, згідно з яким «те, що правильно для окремої частини, обов’язково правильно і для цілого». Так, наприклад, отримавши позитивний результат у ході економічного експерименту на окремо взятому підприємстві (в окремому регіоні країни), економісти-дослідники можуть запропонувати поширення певних нововведень на усіх підприємствах галузі (на всій території країни). Проте зовсім не обов’язково, що ті заходи, що спрацювали на окремому підприємстві, дадуть позитивний результат, якщо їх поширити на всі підприємства галузі (чи регіональний експеримент на усю економіку). Річ у тому, що поставлене в особливі умови, по відношенню до інших, підприємство, можливо саме через це поліпшило свої економічні показники, а при поширенні його досвіду на усі підприємства галузі—жодне з них не отримає ніяких переваг над іншими і поліпшення результатів в цілому не відбудеться.
Ще одна логічна помилка в економічних дослідженнях полягає у припущенні, що коли одна подія передує іншій, то перша обов’язково є причиною другої. Ця помилка трапляється при відшукуванні певних економічних закономірностей, виявленні причинно-наслідкових зв’язків між ними. Проте не
23
завжди дві постійно слідуючі одна за іншою події пов’язані між собою саме таким чином. Так, ранковий спів півня перед кожним сходом сонця не означає, що, якби він не заспівав — сонце б не зійшло.
Аналізуючи взаємопов’язані групи емпіричних даних особливо важливо не плутати причинність із кореляцією. Кореляція означає, що співвідношення двох (або більше) груп даних має системний і взаємозалежний характер, але не означає, що зміни в одній групі є причиною змін в іншій групі (інших групах) даних. Прикладом до сказаного може бути позитивна кореляція між освітою та доходами. Звичайно люди з більш високою освітою отримують і вищі доходи, але це ще не означає, що перше є причиною другого. Цілком можлива й зворотна залежність — більш високі доходи допомагають отримати кращу освіту. Можлива тут і дія неврахованого третього чинника—особистих здібностей людини. Більш здібні люди можуть і краще навчатись, і отримувати більш ви- сокооплачувану роботу.
Усе сказане дозволяє зробити висновок про те, що навіть оволодіння всім арсеналом методів економічних досліджень не застерігає вчених-економістів від прикрих помилок та непорозумінь через надзвичайну складність об’єкта дослідження економічної теорії.
» следующая страница »
1 ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 ... 384