Індукція і дедукція не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими методами дослідження. Сформульвані дедуктивним методом гіпотези правлять економістові за орієнтир при доборі і систематизації емпіричних даних. У свою чергу, відомі уявлення про факти, про реальний світ є передумовою для формулювання досить змістовних гіпотез.
У економічних дослідженнях широко використовують метод поєднання логічного та історичного підходів. Таке поєднання є цілком виправданим через те, що історичний процес розвитку людського суспільства взагалі та його економічного розвитку зокрема — мають власну логіку. Історія свідчить, що незважаючи на національні особливості, географічне розташування та різні природно-кліматичні умови, всі країни проходять у своєму розвитку одні й ті самі
21
етапи і стадії. Країни, що відстали в економічному розвитку від країн з найбільш розвинутою економікою, намагаючись досягти їх рівня, змушені проходити той самий шлях, яким уже проходили їхні попередники. Щоправда схожість розвитку окремих країн найкраще проявляє себе тільки при розгляді значних проміжків часу. Історія кожної країни індивідуальна і обов’язково містить у собі неповторні події, що відрізняють її від усіх інших. Тож суворе дотримання історичного підходу вуалює загальні закономірності розвитку, підкреслюючи особливості країн та демонструючи можливості не тільки їх руху вперед, а й тимчасової деградації, повернення до вже пройдених у минулому стадій. Саме тому в допомогу історичному підходу додається логічний підхід, що дозволяє відрізнити закономірне від випадкового, прогрес від регресу—ясно побачити загальний напрямок розвитку людської цивілізації. Логічний підхід дозволяє звільнити оцінку історичного розвитку людства від притаманних йому випадковостей та зигзагів, розкрити загальні закони розвитку та зміни суспільно-економічних формацій, вишикувати пройдені етапи у необхідній послідовності.
В сучасних умовах в економічних дослідженнях дедалі більше уваги приділяється статистичним та математичним методам, побудові економічних моделей. Це пояснюється значним зростанням кількісних показників, економічних параметрів, що повинні бути враховані при дослідженні процесів, які відбуваються у зростаючій економіці. Для систематизації та підпорядкування величезної кількості даних, що використовуються як фактична база для подальших теоретичних побудов, економістам стають у нагоді статистичні методи обробки інформації.
Широке застосування математичних методів в економічних дослідженнях розпочалося у ХІХ ст. Тоді виникла так звана математична школа в політекономії, засновником якої вважається Л.Вальрас (Швейцарія), а найбільш відомими представниками — У.Джевонс (Англія) та В.Парето (Італія). Використання математичних методів значно розширило можливості економічної теорії з точки зору обробки та систематизації фактичного матеріалу, відстеження взаємозв’язків між різними економічними процесами; встановлення певної взаємозалежності між ними. Одночасно виникло питання і про межі застосування математики в економічних дослідженнях. Багато хто з економістів справедливо вважає, що суспільні відносини, які виникають у процесі виробництва, неможливо пояснити лише за допомогою математичних формул. Тобто математичні методи можна розглядати тільки як допоміжні засоби у дослідженні економіки.
Особливе значення в сучасних умовах надається створенню на основі використання статистичних та математичних методів економічних моделей. Економічна модель — це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення економічної дійсності. Економічне моделювання дозволяє не тільки краще зрозуміти механізм функціонування сучасної економіки, а й передбачати стан еко-
22
номіки у майбутньому, прогнозувати можливі варіанти її подальшого розвитку. Проте це дуже складна робота, що потребує врахування величезної кількості різноманітних чинників. Головна складність зумовлена тим, що економіка — багатомірна система, функціонування та розвиток якої має значною мірою сто- хастичний характер, тобто умови функціонування і характеристики стану представлені у ній випадковими величинами та пов’язані нерегулярними залежностями. Домінуюче значення особистого чинника в економічних процесах часто робить їх непередбачуваними, такими, що не вкладаються у жодну математичну модель.
» следующая страница »
1 ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 ... 384