4. Розрахунок ВНП за прибутками
Розрахунок ВНП за прибутками являє собою зворотний бік розрахунку за витратами. Як ми вже відзначали, сума грошей, що відображує цінність будь- яких продуктів та послуг, вироблених в економіці, може розглядатись або як чиїсь витрати, або як чиїсь прибутки. Тому величина ВНП розрахованого за прибутками, повинна збігатися з його величиною, розрахованою за витратами. Вважається, що коли розрахунок ВНП за витратами дає певне уявлення про структуру його виробництва, то розрахунок за прибутками більшою мірою характеризує структуру його розподілу.
Тож яким чином розподіляється дохід від реалізації ВНП в умовах ринкової економіки? Більшу його частину у країнах з розвинутою економікою складає заробітна плата найманих робітників. З розвитком ринкових відносин дедалі більша маса кінцевих продуктів та послуг виробляється з використовуванням найманої праці, а, відповідно, зростає й частка сукупного доходу, що припадає на заробітну плату.
Але в умовах існування приватної власності заробітна плата не може бути єдиною формою отримання прибутку. Іншою статтею прибутків населення виступає прибуток підприємців, які займаються виробництвом товарів та послуг за допомогою засобів виробництва, що їм належать, та найманої робочої сили. Ще однією статтею прибутку є рента (у вигляді орендної плати), яку отримують власники земельних ділянок, виробничих та житлових будівель та іншої нерухомості за її передачу у тимчасове користування орендарям. Нарешті, існує така форма прибутку, як процент, що одержується власниками грошового капіталу за надання його у розпорядження банків чи безпосередньо окремих підприємств та приватних осіб.
Усі перелічені види прибутків являють собою статті розрахунків ВНП “за прибутками” і характеризують його розподіл між різними категоріями населення. Тут відсутні лише такі види доходів, що відносяться до трансфертних платежів (виплати державних допомог по безробіттю, багатодітним родинам, інвалідам та ін.). Трансфертні платежі виключаються з розрахунку ВНП за прибутками з тієї ж причини, що й з розрахунку за витратами — вони не пов’язані з виробництвом продуктів та послуг і відповідно, завищували б реальний обсяг ВНП у разі їх врахування.
Якщо скласти між собою заробітну плату, прибуток підприємців, ренту та процент і зіставити результат з обсягом ВНП, який був розрахований за витратами, то можна переконатися, що всі вказані тут доходи населення складають меншу величину порівняно з останнім. Річ у тому, що не всі витрати на ВНП перетворюються безпосередньо в прибутки населення. Тому при підрахунку ВНП за прибутками до нього включаються дві “недоходні” статті, що врівноважують його з ВНП, розраховании за витратами.
Цими статтями є амортизаційні відрахування та непрямі (побічні) податки. Ціна, за якою відбувається реалізація товару, містить у собі, окрім вартості сировини та витрат праці на його виготовлення, амортизацію обладнання, використаного при його виробництві і податок на його продаж, що встановлюється державою. Амортизаційні відрахувавання служать для відновлення обладнання, зношеного під час виробництва. Вони є засобом забезпечення простого відтворення і не вважаються за прибуток підприємця. Непрямі (побічні) податки являють собою додаткову суму грошей, яку покупці змушені платити продавцям товару, алеф яку останні не можуть залишити собі, а повинні віддати державі. Отже, непрямі (побічні) податки також не можуть розглядатись як прибуток будь-якої категорії населення. Але, додавши до статей прибутків населення статті відрахувань на амортизацію та непрямих (побічних) податків, ми одержуємо ВНП, розрахований за прибутками, що дорівнює ВНП, розрахованому за витратами.
Отже, якщо записати ВНП, розрахований за прибутками, у вигляді формули, вона матиме такий вигляд:
» следующая страница »
1 ... 163 164 165 166 167 168169 170 171 172 173 ... 384