Метод економічної статистики
У сучасних умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в економці, статистика відображає діяльність усіх сфер господарювання, починаючи з виробництва і обігу товарів та послуг, споживання і створення сучасних ринкових інститутів, таких, як комерційні банки, біржі, інвестиційні фонди та інші.
Метод економічної статистики значною мірою відповідає методам загальної теорії статистики, але має певну специфіку, пов’язану з розробкою наукових гіпотез статистичного дослідження виробництва, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та валового національного доходу (ВНД) в ринкових умовах. Тому першим етапам статистичного дослідження є визначення і формулювання мети дослідження, постановка конкретних завдань для досягнення мети, виділення і відмежування об’єкта спостереження, розробка системи показників, що дозволяють описати досліджуваний об’єкт.
Без вирішення цих завдань не можливо перейти до другого етапу статистичного дослідження — статистичного спостереження, яке складається із збору та реєстрації необхідних даних про досліджуваний об’єкт.
Зведення та групування даних є третім етапом статистичного дослідження, від якого залежить якість роботи перших етапів статистичного дослідження та якість статистичного аналізу і соціально-економічних висновків. Зібрана й науково оброблена інформація підлягає аналізу та аналітичному узагальненню.
Таким чином, метод соціально-економічної статистики складається з визначення та формулювання мети і завдань дослідження, проведення статистичного спостереження, здійснення зведення та групування даних, детального аналізу інформації та прогнозних рішень.
Статистичний аналіз передбачає використання методів відносних і середніх величин, традиційних методів вивчення динаміки розвитку явищ, застосування індексного та кореляційно-регресивного методів аналізу та інших.
Особливістю методу економічної статистики є широке використання показників прийнятих у системі національних рахунків України.
Метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. Так, статистика виділяє і окремо досліджує певні частини явища, які відрізняються одна від одної умовами і стадіями їх розвитку, а також використовує узагальнюючі характеристики окремих частин для відображення тенденцій розвитку явищ у цілому.
Для управління національною економікою необхідно мати інформацію про національне багатство країни, про наявність природних, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів і результатів виробництва. Таку інформацію можна одержати на основі оперативно-технічного, бухгалтерського та статистичного обліку.
За допомогою оперативного обліку реєструються окремі факти діяльності фірм для потреб оперативного керівництва підприємством та його структурними підрозділами.
Бухгалтерський облік є суцільним документальним методом реєстрації економічних показників діяльності підприємства для управління та контролю за здійсненням господарського процесу.
Статистичний облік реєструє тільки масові дані для узагальнення та аналізу, виявляє взаємозв’язки і закономірності.
Окремі факти для статистики не мають провідного значення, тому статистика відіграє провідну роль у загальному народногосподарському обліку.
У зв’язку з цим прийнята система національних рахунків уніфікувала показники оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, що дає можливість використання даних по окремих підприємствах для узагальнення характеристик розвитку національної економіки в цілому. Все це забезпечує єдність методології і організації обліку на всіх суб’єктах господарської діяльності, що дозволяє вивчати стан та темпи розвитку галузей економіки, міжгалузеві, міжрегіональні та міжнародні зв’язки і забезпечувати керівні та виконавчі органи необхідною інформацією.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 201