Економічна статистика

Групування і класифікація в системі національних рахунків

Внутрішній продукт характеризує результати виробництва одиниць — резидентів країни, в той час, як національний дохід є сумою сальдо первинних доходів, що отримані одиницями — ре­зидентами країни як винагорода за послуги та ресурси (праця, земля, капітал), що визначено відповідно до концепції резиденства в СНР ООН і збігається з її викладенням у Керівництві Платіж­ного балансу МВФ та відповідних законодавчих документах Ук­раїни. У більшості випадків інституційна одиниця або суб’єкт економічної діяльності (підприємство як юридична особа або фізична особа), відноситься до категорії резидентів, якщо вона знаходиться в даній країні впродовж одного року та більше і вва­жається, що центр її економічних інтересів розміщений у цій країні; і до категорії нерезидентів, якщо центр її економічних інтересів знаходиться в інших країнах.

Резиденти — юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створюють та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаход­женням на її території.

Резиденти — це:

— фізичні особи з постійним місцезнаходженням в Україні;

— українські громадяни, що працюють в державних устано­вах України за кордоном;

— українські та іноземні юридичні особи, які знаходяться в Ук­раїні (корпорації та квазікорпорації—за напрямками прямих іно­земних інвестицій; неприбуткові інститути та урядові установи).

Нерезиденти — юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до зако­нодавства іншої держави.

Нерезиденти — це:

— фізичні особи, які працюють за кордоном, та іноземні пра­цівники державних установ в Україні;

— фізичні особи з українським громадянством, що мають ста­тус нерезидентів, якщо їх постійне місцеперебування знаходить­ся за кордоном;

— іноземні та українські юридичні особи, які знаходяться за кордоном.

У чинній статистичній практиці для обчислення узагальню­ючих показників у розрізі інституційних секторів застосовується прийнята в міжнародній практиці класифікація секторів СНР-93, яка затверджена ООН, а також методичні рекомендації щодо кла­сифікації інституційних секторів економіки України, затвердже­них наказом Мінстату від 25 липня 1994 року №172.

Відповідно до рекомендацій міжнародних статистичних органі­зацій національні рахунки розробляються не тільки для економі­ки в цілому, але й для окремих її секторів. Сектор — це сукупність інституційних одиниць, які мають однакові цілі, виконують од­накові функції, мають однорідні джерела фінансування, що обу­мовлює ідентичну економічну поведінку. Для дослідження про­цесів економічного відтворення в системі національних рахунків виділяється шість секторів, із яких п’ять використовується для відображення процесів усередині країни, а шостий—для зовніш­ньоекономічних зв’язків.

У складі внутрішньої економіки виділяються такі сектори:

8.11 — Нефінансові корпорації включають всі категорії вироб­ників, головною функцією яких є виробництво товарів та нефінан­сових послуг, які покривають витрати виробництва і дають прибу­ток. У перехідній економіці України це усі підприємства, засновані юридичними чи фізичними особами, які тією чи іншою мірою на­були корпоративного статусу. До цього сектора також відносяться некомерційні організації, зайняті виробництвом товарів та послуг, що фінансуються за рахунок внесків їхніх членів (асоціації підприємців, торгові палати тощо).

8.12  — Фінансові корпорації — це комерційні установи, що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності (банківські установи, включаючи Національний банк України, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші установи, основ­ною функцією яких є фінансове посередництво).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28  ... 201