Економічна статистика

Становлення системи національних рахунків в Україні

У зв’язку із входженням України в світову економічну спільноту виникла нагальна потреба перебудувати вітчизняну ста­тистику із точки зору розробки показників, пристосованих до функціонування ринкової економіки, та узгодженості із загаль­ноприйнятими міжнародними стандартами. Важливе місце в цих процесах займає система національних рахунків, яка розробила механізм універсального комплексного аналізу показників рин­кової економіки.

Розвиток системи національних рахунків в Україні розпочав­ся у 1991 році, коли Уряд взяв курс на впровадження ринкової економіки, а в 1992 році Кабінет Міністрів України прийняв по­станову “Про впровадження системи національних рахунків” (№727 від 28.12.1992р.). Особливого значення для розвитку сис­теми національних рахунків мало введення в дію Закону України “Про державну статистику”. В цьому Законі відзначена важливість і необхідність впровадження в практику статистичної роботи си­стеми міжнародних статистичних показників.

Наступним етапом розвитку системи національних рахунків було накопичення досвіду ринкових перетворень в Україні. Так, у 1993 році була розроблена Концепція побудови національної статистики України та державної програми переходу на міжна­родну систему обліку і статистики, затверджена Постановою Ка­бінету Міністрів України (№326 від 04.05.1993р.).

Переважна більшість держав світу з ринковою економікою застосовують міжнародні статистичні показники, розроблені відповідно до методології системи національних рахунків для міжнародного зіставлення результатів діяльності своєї країни з макроекономічними показниками інших країн. Наприкінці ми­нулого століття в більшості країн світу була впроваджена третя версія системи національних рахунків, яка врахувала успіхи ста­тистичної науки у розробці об’єктивних показників статистич­ного відображення розвитку економічної діяльності окремої краї­ни. Ця версія була підготовлена спеціалістами Організації Об’­єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світового банку та Євростату у 1993 році. Система національних рахунків побудова­на на основі єдиних методологічних принципів обліку, накопи­чення статистичних даних та проведення порівняльного аналізу економічного розвитку країн.

Запроваджена в Україні система національних рахунків ба­зується не тільки на відображенні матеріальних виробничих вит­рат, а й нематеріальних послуг, що здійснюються як для окремих споживачів, так і для держави в цілому за окремими галузями економіки: транспорт, зв’язок, охорона здоров’я, освіта, наука, спорт, культура і мистецтво, оборона і безпека та інші. Таким чи­ном, система національних рахунків значно ширше характеризує систему виробництва, що дає можливість методологічно правиль­но розраховувати виробництво валового внутрішнього продукту в цілому та в розрахунку на душу населення, зокрема. Саме цей показник є головним при визначенні економічного рівня держа­ви.

Система національних рахунків відображає сукупність взає­мопов’язаних статистичних показників виробництва, доходу, капіталу, фінансів, які окреслюють стан економічної діяльності окремих підприємств і держави. Ці показники характеризують тенденції розвитку галузей народного господарства в сучасних умовах і на їх основі дозволяють складати прогнози на перспек­тиву. Такий методологічний підхід дає змогу аналізувати взає­мозв’язки між окремими галузями на рівні держави та на міждер­жавному рівні. Система національних рахунків дозволяє як виз­начити особливості і динаміку первинних доходів, таких як оплата праці, прибуток, амортизаційні відрахування, непрямі податки, так і досліджувати кінцеві витрати, спрямовані на споживання населення, витрати державних підприємств і комерційних орган­ізацій, а також передбачати обсяги нагромадження та обсяги чис­того експорту.

 

« Содержание


 ...  18  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я