Економічна статистика

Статистичний облік та аналіз інновацій

Розвиток інноваційної діяльності в Україні сприяє зростан­ню конкуренції і підвищенню ефективності економіки в цілому. В результаті інноваційної діяльності, пов’язаної з впроваджен­ням нововведень у виробництво збільшується ефективність до­сягнень наукових розробок.

Важливим завданням статистичного вивчення технічного рівня виробництва є визначення його впливу на ефективність роботи окремих галузей і підприємств. У сучасних умовах стати­стична система обліку інноваційної діяльності пов’язана з фікса­цією нових зразків, нових типів машин та устаткування, але не досліджує ефективність цих нововведень. Тому визначити вірогідність реальної інноваційної спроможності підприємств, галузей і країни в цілому неможливо.

На практиці виникають значні труднощі при реєстрації підприє­мствами ступеня новизни і прогресивності результатів їхньої інно­ваційної діяльності. У зв’язку з цим, при вивченні інновацій необх­ідно дати чітке визначення об’єктадосліджень. Інновація—це спря­мована діяльність на створення нових видів продукції, нових процесів та нових методів організації виробництва.

З переходом України на міжнародні стандарти статистичної звітності підприємств доцільно використати міжнародні стандар­ти в галузі інновацій і відповідно до них проводити збір даних у галузі технологічних інновацій, які найбільшою мірою вплива­ють на темпи змін у технологічній сфері і є основними елемента­ми підвищення ефективності економічної діяльності.

Впровадженою називається така інновація, яка надійшла на ринок або застосувалася на виробничому процесі. Інновації можуть використовуватись у таких сферах діяльності, як наукова, техно­логічна, організаційна, фінансова і комерційна. Найбільшого по­ширення досягла інновація продукції, яка може бути пов’язана з

розробкою нових видів продукції або з удосконаленням чи поліпшенням характеристик традиційної продукції.

Велика інновація продукції — це продукція, яка має характе­ристики, особливості, конструкцію або вихідні матеріали, що сут­тєво відрізняються від видів продукції, виробленої раніше. Такі інновації пов’язані з радикально новими технологіями, що забез­печують виконання нових функцій.

Незначна інновація продукції—це традиційна продукція, яка зазнала значного поліпшення або модернізації.

Інновація процесу—це впровадження нових або значно удос­коналених методів виробництва, пов’язаних зі змінами техноло­гічного устаткування і організації виробництва, що сприятиме підвищенню ефективності виробництва традиційних видів про­дукції.

У міжнародній практиці застосовується дві моделі інновацій­ної діяльності. Одна з них описується лінійною моделлю і вклю­чає дослідження, винаходи, інновацію і поширення нової техні­ки. Друга модель — ланцюгового зв’язку передбачає вивчення потенційного ринку, винахід і аналітичне конструювання та за­безпечення каналів надходжень на ринок. Ця модель характери­зує наявність зворотного зв’язку між усіма складовими елемен­тами інноваційного процесу.

Визначення обсягів інноваційної діяльності потребує відпо­відної інформації, що розробляється органами статистики, які во­лодіють методологією формування синтезованих показників, розроблених на основі сучасної концепції науково-технічного прогресу та перспектив економічного і технологічного розвитку.

Вирішення проблем прогнозування інноваційної діяльності, відповідно до комплексного перетворення виробництва на нау­ково-технічній основі, залежить також від досконалості системи збору даних про інноваційно-технічну діяльність та вміння ви­користовувати ці дані для аналізу.

Джерелом інформації про інноваційну діяльність підприємств є статистична звітність про витрати підприємств на дослідження та розробку нових зразків продукції новітніх технологій і про­цесів.

 

« Содержание


 ...  113  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я