Е-Комерція (Електронний бізнес)

Ідея цифрової готівки проста: клієнт купує частину кредиту у продавця цифрової готівки. Оплата проводиться звичайним шляхом, якщо мова йде про відсилку чека до компанії цифрової готівки. Існує навіть одна схема цифрової готівки InterCash, за якою картки продаються у звичай­них роздрібних торгових точках. Покупець цифрової готівки може потім використати її на торгових сайтах, які приймають таку готівку. Головною перевагою такої моделі є те, що покупець не повинен мати кредитну кар­тку: оплату за цифрову готівку можна здійсними іншими способами, зок­рема відіславши чек.

Системи для мікроплатежів

Значна кількість товарів продається через Інтернет у відносно неве­ликій кількості: різні шрифти, програми загального користування та не­великі графічні програми можуть продаватися за декілька доларів. На жаль, грошові трансакції нижче деякої границі часто з фінансової точки зору здійснити неможливо: вартість трансакції з кредитної картки продавцю перевищить вартість покупки. Системи для мікроплатежів вирішують цю проблему. Така система накопичує невеликі платежі, які робляться по­купцем протягом місяця або кварталу, і потім виставляє рахунок корис­тувачу. Яким чином виставляються рахунки залежить від схеми мікро- платежу. Наприклад, схема може бути організована аналогічно системі цифрової готівки, де користувач відкриває рахунок, який дебетується при здійсненні покупки. В іншому, більш популярному випадку, раху­нок за покупку додається до місячного рахунку провайдера за користу­вання Інтернетом, або до рахунку одної з компаній, послугами якої кори­стується покупець. Мікроплатежі характеризуються тим, що “монети” приймаються продавцем без звернення до банку.

В2В платежі

Якщо кредитні картки є інструментом для С2В платежів, то вони не підходять для платежів типу В2В. Традиційно платежі між компаніями здійснювались за допомогою чеків, передач даних в електронному виг­ляді (EDT) або електронного переведення коштів (EFT). Нормою для не­великих покупок також була оплата чеком. Але проблема полягає в тому, що це коштує досить дорого. Саме тому зараз основні представники кре­дитних платіжних карток — Visa, MasterCard та American Express — нама­гаються переконати компанії використовувати спеціальні картки для по­купок для того, щоб розширити процес закупівель на покупки з великими обсягами і малими цінами. Згідно з проведеними у США дослідженнями перехід від використання чеків до карток для покупок може знизити се- редню вартість трансакції. Вартість трансакції включає витрати на закупку (пошук фінансових джерел/замовлення), перевірка і узгодження банківсь­ких даних, вартість здійснення оплати та витрати на інтеграцію даних.

Картки для покупок є спеціальними платіжними картками, що авто­матично не поновлюються і випускаються лише для службовців та підприємців для здійснення покупок та оплати за не стратегічні матеріали і послуги (наприклад, папір для принтерів, офісні поставки, комп’ютерні поставки, ремонт та обслуговування техніки, кур’єрські послуги і тимча­сові трудові послуги.

С2В платежі є відносно невеликими і не потребують великих бюрокра­тичних зусиль: після перевірки один рахунок (покупця) дебетується, а інший рахунок (продавця) кредитується. В2В платежі, напроти, зазвичай є дуже великими і включають велику кількість складних процедур у відпо­відності до фінансових і бюрократичних стандартів, а також процедури, яких повинні дотримуватись як покупець, так і продавець (Рис. 2.4.28).

Рис. 2.4.28. В2В платежі в системі РауМоёе (ІіПр:// corp.bankofamerica.com/public/pavmode/index.isp)

Типовою схемою, яка автоматизує фінансові трансакції між різни­ми бізнесами, є Clareon (Рис. 2.4.29). Набір процедур, які виконуються при здійсненні трансакції за допомогою Clareon, є наступними:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 109 110 111 112 113 114115 116 117 118 119  ... 187