Зараз в Україні біля 30 тис. користувачів системи РауСа8Ь (ТОВ «Пей- кеш Україні»), 45% з яких знаходяться в Києві. Після того, як клієнт встановив у себе на комп’ютері програму «Інтернет. Гаманець», він повинен внести деяку суму грошей, щоб у «гаманці» з’явилася «електронна готівка». По факту отримання грошей від клієнта йому зараховується «електронна готівка». Реальні гроші клієнта зберігаються на рахунку ТОВ «Пейкеш Україні». Гроші можуть вноситися декількома способами—через банки, пошту, «Вестерн Юніон» або «Маніграму», але найбільш популярним є предоплачена карта. У якості призначення платежу вказується передоплата за послуги. Передоплата за послуги здійснюється на сайті imoney.com.ua з вказанням номеру «гаманця» користувача. Система обмежує разовий внесок сумою у 5000 грн. Очевидно це робиться для того, щоб уникнути уваги з боку фінмониторінгу. Спроби компанії зв’язатися з ними закінчилися відповіддю: «Поки законодавче поле розробляється, нам відповісти нічого». В Росії, наприклад, на законодавчому рівні «електронні гроші» класифіковано як передоплачений фінансовий продукт. «Гаманець» представляє собою клієнтську частину програми, яка має багаторівневий захист. Як і будь-яку іншу, систему можна зламати. Питання лише у вартості зламу і витраченому на це часі. Для розкриття одного ключа обсягом 1024 біта необхідно витратити достатньо багато часу і сил: програмісти витратять на це декілька років роботи і при цьому їм буде потрібно заплатити чималі гроші. Але що буде у розкритому таким чином «гаманці», нікому не відомо. На розкриття наступного «гаманця» при- йдеться витратити рівно стільки ж сил і часу, скільки було витрачено на розкриття попереднього. До цього потрібно сказати, що хакерам для початку необхідно цей самий «гаманець» яким ось чином отримати. Цей факт є основною відмінністю від систем управління рахунком. При зламі останніх хакеру достатньо перехватити ключову інформацію (наприклад, номер кредитної картки) для отримання доступу до рахунку. В системі ж «Інтернет. Гроші», навіть перехвативши і розшифрувавши інформацію, хакер не зможе отримати доступ до «гаманця» платника. Відповідальність за збереження клієнтської частини програми лежить на користувачі. Це правило прописано в умовах користування системою. Випадків зламу си- стеми не було. Для отримання послуг клієнти повинні сплатити витрати на перерахування грошей на рахунок фірми у розмірі від 0% до 3-4%. За операції всередині системи беруть 1% з отримувача грошей. Формально заборонити обмін «електронної готівки» між «гаманцями» клієнтів власники компанії не можуть. При пред’явленні клієнтом своїх електронних зобов’язань для обміну на реальні гроші сам обмін відбувається різними шляхами — переведенням грошей клієнту на банківський рахунок або виплатою без відкриття рахунку.
Представництва ЭДеЬМопеу в Україні працюють у Києві, Дніпропетровську і Харкові на правах фізичних осіб. Механізм, який гарантує виконання операцій в Росії, в Україні не працює — тому московський офіс поставив завдання вивчити законодавство і створити гарантійне агентство, аналогічне російському. Яким же ж чином гарантійне агентство може забезпечити розрахунки в Україні? В системі є еквівалент російського рубля, виражений в одиницях WMR, і на кожну таку одиницю виписується вексель. Вексель — це гарантія повернення грошей після пред’явлення їх до оплати. В Україні видача фінансових векселів заборонена, що робить завдання гарантування складним завданням. Але при цьому українські представництва мають право на здійснення певних операцій, а саме — ідентифікацію осіб, яким вони (Атестатори 1-го рівня) видають персональні атестати. Учасники системи стають атестованими і відомими системі, тобто фактично отримують електронні паспорти в системі. Це електронна ідентифікація людини, своєрідна гарантія того, що він є відомим системі і що він не пройдисвіт. На цьому фактично функції українських представництв і закінчуються. У кожного регістратора в системі є гарантівний депозит у якості залога по операціям видачі атестатів. Якщо хтось видасть персональний атестат людині, яку не бачив, а потім це відкриється, на нього буде накладено штраф у розмірі депозиту (1000 WMZ) з наступним довічним позбавленням статусуАтестатора 1-го рівня. Система дозволяє виконувати всі звичайні операції при веденні бізнесу в Мережі — покупки, поповнення рахунків мобільного зв’язку, оплата послуг різних сайтів і компаній — за віртуальні гроші. Для введення реальних грошей в систему людина звертається до обмінного пункту WM і просто переводить гроші на рахунок обмінного пункту WM і навпаки. Оскільки з готівкою представник не працює, то клієнт при внесені грошей заповнює квитанцію на переведення грошей (на пошті, у банку, зберкасі) і перераховує їх на розрахунковий рахунок приватного підприємця — пред- ставника в Україні — за консультаційні послуги. Вважається, що представник в Україні консультує клієнтів яким чином ввести гроші в інтер- системи. Представник перевіряє, чи поступили введені гроші на рахунок, а клієнт тим часом заповнює на сайті заявку. Представник зі свого «гаманця» направляє до його «гаманця» відповідну кількість «вебмані». Інтер- нет-магазин отримує від клієнта електронні одиниці за вибраний товар, зараховує їх до «гаманця» обмінного пункту і відбувається зворотня операція. Весь процес перетворення реальних грошей у віртуальні відбувається у «гаманці» і на банківському рахунку представника в Україні, який розцінює це не як обналічування грошей, а як бартер. Обналічування — це обмін безготівкової грошової одиниці на її готівкову форму. В цьому ж випадку, стверджує представник в Україні, готівкової форми електронних одиниць не існує, оскільки не існує в природі самої такої грошової одиниці. Для виведення грошей з системи потрібно звернутися до одного з обмінних пунктів WM, обрати зручний спосіб обміну WM на гривню і отримати її шляхом приватного переказу. Багато клієнтів виводить гроші з системи шляхом покупки ваучерів мобільного зв’язку та інших електронних товарів повсякденного попиту. Користування системою для клієнта коштує комісії (0,8% від суми), яка переводиться на рахунки клієнта, але не більше 50$. Всього послугами системи вже скористалось близько 600 тис. учасників (http://webmoney.ru/systatistics.shtml), серед яких 15-20% відвідань з України. Для діяльності такого роду не потрібні ніякі ліцензії, оскільки не існує такої грошової одиниці — «вебмані». Така діяльність знаходиться за межами фінансового правового поля, а їх операції, по своїй суті, не є фінансовими. Наскільки відомо, жодна фірма в Україні, що працює з віртуальними грошима, не має ліцензії. Для врегулювання цієї діяльності спочатку потрібно визначити, що це таке і до якого виду вона відноситься. В рамках українського законодавства зробити це поки що дуже важко.
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 187